ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/12656-2012 06.11.12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»
до публічного акціонерного товариства «Мостобуд»
про стягнення 4 035 097, 95 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: представник Коломаченко Г.П. (довіреність № 02/16 від 09.10.2012 року)
відповідача: представник Пегза К.К. (довіреність № 1217/21-12 від 17.09.2012 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Севморверф»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Мостобуд»про стягнення 4 035 097, 95 грн., у тому числі 3 682 035,89 грн. основного боргу, 4448,54 грн. інфляційних втрат, 88 456,57 грн. трьох відсотків річних та 260 156,95 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором про будівництво плав крану № 4504209 від 19.10.2004 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року порушено провадження у справі №5011-23/12656-2012 та призначено її розгляд у судовому засіданні 16.10.2012 року.
Перед судовим засіданням 16.10.2012 року Позивачем через відділ діловодства суду надано клопотання про забезпечення позову, у задоволенні якого судом відмовлено, з огляду на недоведеність необхідності вчинення цих дій для забезпечення виконання судового рішення.
У зв'язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 16.10.2012 року розгляд справи відкладено на 06.11.2012 року.
Перед судовим засіданням 06.11.2012 року Відповідачем через відділ діловодства суду надані клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та клопотання про зупинення провадження. Оскільки наведені у клопотаннях Відповідача обставини прямо не впливають на розгляд судом справи про виконання господарського договору, суд відмовив у їх задоволенні.
У судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Сторонами у справі 19.10.2004 року укладено договір №4504209, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виготовити та поставити Відповідачу несамохідний річний плавучий кран, вантажопідйомністю 1200 тн. В свою чергу, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату виконаних Позивачем робіт на умовах цього договору.
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а остання -прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до викладених на сторінках 3 та 4 позовної заяви твердження, Відповідач не виконав належним чином свої грошові зобов'язання в частині здійснення попередньої оплати 40% вартості чергових етапів робіт, визначених укладеним сторонами у справі договором з урахування внесених до нього додатковими угодами №1-№6 змін.
За розрахунком Позивача борг за договором №4504209 від 19.10.2004 року на момент подання позову складав 3 682 035,89 гривень.
Наявність боргу у визначеному Позивачем розмірі не заперечувалась Відповідачем під час судового розгляду спору. Доводи Відповідача фактично були зведені до доведення відсутності його вини у господарському правопорушенні зважаючи на передачу за рішенням Кабінету Міністрів України об'єкта незавершеного будівництвом «Автотранспортна магістраль через річку Дніпро в місті Запоріжжя»з комунальної власності у державну, що мало наслідком припинення фінансування Відповідача за укладеним ним та комунальним підприємством «Управління капітального будівництва»договором будівельного підряду.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, доводи Відповідача не мають істотного значення при вирішенні даного спору, оскільки відсутність фінансування з боку його контрагента не припиняє його обов'язку виконання грошових зобов'язань перед Позивачем та не звільняє Відповідача від відповідальності за допущене ним господарське правопорушення.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Наявність боргу у визначеному Позивачем розмірі підтверджується наявними матеріалами справи, в яких відсутні докази повного або часткового погашення цього боргу.
Таким чином, позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 11.5 укладеного сторонами у справі договору підряду встановлене право Позивача на отримання від Відповідача за прострочення виконання ним зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким чином, Позивач має право на отримання від Відповідача інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені. У той же час, суд не погоджується з наведеним розрахунком відповідних позовних вимог, оскільки відповідно до позовної заяви (сторінка 3 та 4) об'єктом позову є отримання 40% попередньої оплати.
Відповідно до пункту 2.2 договору №4504209 від 19.10.2004 року в редакції додаткової угоди №6 обов'язок здійснення розрахунку виникає у Відповідача з моменту пред'явлення йому рахунків Позивачем.
До позовної заяви додано супроводжувальний лист Позивача №45-63 від 21.06.2012 року, опис поштового вкладення та квитанція про вручення поштового відправлення, з яких вбачається що рахунки на оплату отримані Відповідачем 11.07.2012 року. Інших доказів направлення Позивачем та отримання Відповідачем рахунків на оплату матеріали справи не містять.
Таким чином, доведеною належними засобами доказування датою виникнення у Відповідача обов'язку здійснити оплату протягом п'яти банківських днів отриманих ним рахунків є 11.07.2012 року. Відповідно прострочення виконання цього обов'язку наступило з 19.07.2012 року.
З урахуванням наведеного, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню за період часу, який починається з доведеної дати початку перебігу терміну прострочення грошового зобов'язання Відповідача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(01033, м. Київ, вулиця Паньківська, будинок 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»(99001, м. Севастополь, вулиця Героїв Севастополя, будинок 13; ідентифікаційний код 23664754) 3 682 035,89 грн. (три мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять п'ять гривень 89 копійок) основного боргу; 101 105,08 грн. (сто одну тисячу сто п'ять гривень 08 копійок) пені; 20 276,42 грн. (двадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 42 копійки) трьох відсотків річних та 60 683,53 грн. (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят три гривні 53 копійки) витрат по сплаті судового збору.
3. В іншому - відмовити.
4. Видати наказ.
Дата підписання: 08.11.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.