Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "12" листопада 2012 р. Справа № 2/5007/58/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Запорожець О.О. (довіреність №01-13/81 від 26.02.12.)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Дослідний хлібозавод" (м.Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (смт.Чуднів, Житомирська область)
про стягнення 19595,28 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 19595,28 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів №11403-9 від 17.11.08. На підтвердження своїх вимог позивачем надано договір від 17.11.2008, товарно-транспортні накладні №82655 від 01.09.09, №83431 від 03.09.09, №84234 від 05.09.09, №86126 від 10.09.09, №85345 від 08.09.09, №84231 від 05.09.09, договір №7 про реструктуризацію заборгованості від 01.06.10, договір №6 про реструктуризацію заборгованості від 01.06.10.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
На попередніх судових засіданнях відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на відсутність будь-яких господарських відносин із позивачем. Зазначив про те, що вказані позивачем договори та накладні не підписував.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.06.12. провадження у справі №2/5007/58/12 було зупинено на час проведення криміналістичної почеркознавчої експертизи на предмет встановлення належності відповідачу підпису на вказаних договорах та накладних.
25.10.12. до суду від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надійшов висновок експерта №1/749 від 10.10.12 (а.с.66-71).
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Позивач у позовній заяві зазначив про те, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів за №11403-9 від 17.11.08 на виконання якого за товарно-транспортними накладними №82655 від 01.09.09, №83431 від 03.09.09, №84234 від 05.09.09, №86126 від 10.09.09, №85345 від 08.09.09, №84231 від 05.09.09 позивач поставив відповідачу передбачений у договорі товар. Крім того, як зазначив позивач, 01.06.10 сторони уклали договори №6 та №7 про реструктуризацію заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу хлібобулочних виробів за №11403-9 від 17.11.08 в частині оплати поставленого товару.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що товар він не отримував, договори та накладні не підписував.
Дослідивши матеріали справи господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що між сторонами виникли зобов'язання на підставі вказаних ним договорів купівлі-продажу, про реструктуризацію та на підставі накладних.
Відповідно до ст. 208 ч.1 п.2 ЦК України правочин між юридичною та фізичною особою має бути вчинений у письмовій формі.
Відповідно до ст. 207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.
Оскільки відповідач заперечує факт підписання вказаних позивачем договорів та накладних ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.06.12 призначалась криміналістичну почеркознавчу експертизу на предмет встановлення належності відповідачу підпису на вказаних позивачем договорах та накладних.
25.10.12. до суду від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надійшов висновок експерта №1/749 від 10.10.12 (а.с.66-71).
З Висновку експерта вбачається наступне:
- у договорах купівлі-продажу хлібобулочних виробів за №11403-9 від 17.11.08, №6 та №7 про реструктуризацію заборгованості від 01.06.10 , підпис, розташований в графі "Покупець" виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;
- у товарно-транспортних накладних №82655 від 01.09.09, №83431 від 03.09.09, №84234 від 05.09.09, №86126 від 10.09.09, №85345 від 08.09.09, №84231 від 05.09.09 , підпис, розташований в графі "Продукція прийняв" виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Господарський суд бере за основу рішення висновок експерта та приходить до висновку, що відповідач не підписував договори та накладні, на які вказує позивач, отже відповідач не укладав з позивачем правочини, а тому у відповідача не виникло зобов'язань щодо оплати товару, на який вказує позивач.
Інших документів, які б свідчили про існування правовідносин між сторонами внаслідок яких у відповідача виник борг перед позивачем, позивачем не представлено.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на позивача.
Крім того, за приписами ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при відмові в позові - на позивача.
Таким чином, витрати за проведення судової експертизи в розмірі 900,48 грн. (а.с.73) покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Дослідний хлібозавод" (03057,м.Київ, Шевченківський район, вул.Ежена Потьє,4; код 00376308) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (10008,м.Житомир, вул.Старий Бульвар,18; одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601 на рахунок 31258272211843; Банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО-811039; призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч.ПДВ, висновок №1/179 від 10.10.12) - 900,48 грн. вартості проведення почеркознавчої експертизи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу АДРЕСА_1 (рек. з повідом.)