83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
12.11.12 р. Справа № 31/168пн
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючий суддя Харакоз К.С., судді Фурсова С.М., Величко Н.В.,
при помічнику судді Дубовик А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та вимогу державного виконавця від 11 липня 2012 року
по примусовому виконанню рішення господарського суду по справі:
за позовом Донецької міської ради. м. Донецьк,
до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради. м. Донецьк, 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м, Донецьк,
про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
За участю:
представника скаржника ОСОБА_2 за довіреністю;
державного виконавця Білика О.В. за посвідченням;
представник стягувача не з'явився;
представники третіх осіб не з'явились
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.2012 року позовні вимоги Донецької міської ради, м. Донецьк, до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2012 року рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2012 року залишено без змін.
На примусове виконання зазначеного рішення суду по справі №31/168пд 11.06.2012 року видано наказ про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) в тижневий термін з моменту набрання рішенням чинності передати за актом приймання-передачі Донецькій міській раді земельну ділянку, площею 0,0045, кадастровий номер №1410136900:00:006:0296, розташовану на площі Привокзальній у Київському районі м. Донецька.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та вимогу державного виконавця від 11 липня 2012 року.
Скаржник посилається на протиправність дій державного виконавця та незаконність вимоги, оскільки за її думкою:
- державним виконавцем було її адресовано ОСОБА_1 як фізичній особі, а вона має статус фізичної особи-підприємця;
- у вимозі зазначено, що на боржника накладено штраф у розмірі 680 гривень, що суперечить ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»;
- боржник був позбавлений можливості самостійно виконати рішення суду через несвоєчасність отримання постанови про відкриття виконавчого провадження;
- у вимозі містяться виправлення.
За таких обставин, скаржник просив суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати вимогу державного виконавця від 11 липня 2012 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10 жовтня 2012 року справу №31/168пд передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу було передано на розгляд головуючому судді Харакозу К.С.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11 жовтня 2012 року було змінено склад судової колегії для розгляду справи №31/168пд, а саме замінено суддю Чернову О.В. на суддю Фурсову С.М.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги належним чином.
В судове засідання з'явився представник боржника (скаржника), просив скаргу задовольнити.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Державний виконавець в судове засідання з'явився, проти задоволення скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, вислухавши думку представника скаржника та державного виконавця, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 26.06.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського РУЮ у м. Донецьку було відкрито виконавче провадження №33159657 з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №31/168пд на підставі наказу від 11.06.2012 року, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Даною постановою було встановлено строк для самостійного виконання рішення до 03.07.2012 року.
11.07.2012 року державним виконавцем було винесено вимогу самостійно виконати боржником виконавчий документ - наказ господарського суду Донецької області №31/168пд від 11.06.2012 року.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч.1-3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як і передбачено даною статтею закону державним виконавцем на підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 03.07.2012 року.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах виконавчого провадження, та копію якого долучено до матеріалів даної справи, боржником ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано 03 липня 2012 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику надається строк для самостійного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Проте, і у строк протягом семи днів з дня отримання постанови боржником рішення суду виконано також не було. У матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про повідомлення боржником державного виконавця про поважні причини, через які він не міг виконати рішення суду.
11 липня 2012 року державним виконавцем було направлено вимогу, якою державний виконавець вимагав боржника самостійно виконати рішення суду.
Скаржник посилається на незаконність винесеної вимоги, оскільки боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження несвоєчасно, а тому було обмежено строк на самостійне виконання рішення суду.
В силу ст. 124 Конституції України, ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Проте судом встановлено, що рішення суду боржником не виконано і на даний момент. Доказів поважності причин його невиконання ні суду, ні державному виконавцю боржником надано не було.
До того ж, винесена державним виконавцем вимога не порушує жодного права скаржника ОСОБА_1 Державним виконавцем висунуто боржнику вимогу про виконання обов'язку, який і так передбачено законом.
Також даною вимогою боржнику було повідомлено, що на неї накладено штраф у розмірі 680 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Посилання скаржника на незаконність вимоги державного виконавця через невідповідність розміру накладеного штрафу нормам закону не береться судом до уваги, оскільки даною вимогою лише повідомлено боржника про накладення штрафу. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, штраф було накладено постановою державного виконавця про накладення штрафу від 11 липня 2012 року, проте вона не є предметом розгляду даної скарги.
Спростовуючи доводи скаржника щодо того, що вимогу державний виконавець адресував ОСОБА_1, не вказавши при цьому, що вона має статус фізичної особи-підприємця, господарський суд зазначає, що дані про боржника, вказані державним виконавцем достатні для ідентифікації особи боржника.
Щодо виправлень у вимозі, на які посилається скаржник, суд зазначає, що допущені орфографічні помилки були виправлені державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови про виправлення помилок у вимозі державного виконавця від 20 вересня 2012 року.
З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та вимогу державного виконавця від 11 липня 2012 року по примусовому виконанню рішення господарського суду від 16 лютого 2012 року по справі 31/168пд не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та вимогу державного виконавця від 11 липня 2012 року по примусовому виконанню рішення господарського суду від 16 лютого 2012 року по справі 31/168пд - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя Харакоз К.С.
Суддя Фурсова С.М.
Суддя Величко Н.В.