"14" листопада 2012 р. Справа № 5004/642/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГончарука П.А.,
суддіКондратової І.Д.
суддіСтратієнко Л.В.,
за участю представників сторін
від позивачане з'явились;
від відповідача не з'явились;
від третіх осіб не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"
на рішення Господарського суду Волинської області від 19.07.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 р.
у справі № 5004/642/12 Господарського суду Волинської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав -Луцьк"
доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. Приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волошина Сергія Анатолійовича 2. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області
провизнання виконавчого напису № 89 від 20.01.2012 р. таким, що не підлягає виконанню
У травні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав -Луцьк" (надалі -ТОВ "Доброслав -Луцьк", позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом (з ураухванням заяви про уточнення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (надалі -ПАТ "Західінкомбанк") про визнання виконавчого напису від 20.01.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним Сергієм Анатолійовичем і зареєстрованого в реєстрі за № 89 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.10.2011р., (суддя Слободян П.Р.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. (колегія суддів у складі : головуючої судді Коломис В.В., суддів Тимошенко О.М., Огороднік К.М.), позов задоволено повністю. Виконавчий напис від 20.01.2012р., вчинений приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним Сергієм Анатолійовичем і зареєстрований в реєстрі за № 89, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. та рішення Господарського суду Волинської області від 17.10.2011р. у справі № 5004/642/12, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши, згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Згдіно абз. 2 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 р. N 10 зазначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акту, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України.
Предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як такий, що вчинений з порушенням норм ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (далі -Інструкція), оскільки перед тим як вчинити виконавчий напис приватний нотаріус не вжив заходів щодо встановлення дійсної суми заборгованості та дійшов помилкового висновку щодо безспірності вимог ПАТ "Західінкомбанк" до ТОВ "Доброслав -Луцьк".
Залишаючи рішення господарського суду першої інстанції без змін про задоволення позову про визнання виконавчого напису від 20.01.2012р., який вчинений приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним Сергієм Анатолійовичем і зареєстрований в реєстрі за № 89, таким, що не підлягає виконанню, Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, який обґрунтований тим, що у ПАТ "Західінкомбанк" не було жодних підстав для подання заяви про вчинення виконавчого напису, оскільки, таке право вимоги було передано Управлінню Національного банку України у Волинський області згідно договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008 р., що встановлено рішенням Господарського суду Волинської області від 08.07.2011 р. у справі № 5004/869/11, яким задоволено позов Національного банку України в особі Управління Національного банку у Волинській області до ТОВ "Доброслав-Луцьк" про стягнення 9270811,99 грн. згідно кредитного договору від 17.02.2006 р. № 1702/06-616 та договору застави майнових прав від 20.11.2008 р. № 12/08, і в силу частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені цим рішенням, мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.
Проте з наведеним висновком погодитися не можна, оскільки господарськими судами допущено помилку у застосуванні норми частини другої статті 35 ГПК України, згідно з якою факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, необхідною умовою обов'язковості фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одному господарському спорі, для вирішення іншого господарського спору є тотожний суб'єктивний склад цих спорів. Тобто, у справах з цих спорів повинні брати участь ті самі сторони. Водночас ПАТ "Західінкомбанк" не було стороною у справі № 5004/869/11, а тому при розгляді даної справи судами першої й апеляційної інстанцій допущена помилка у застосуванні положень частини другої статті 35 ГПК України щодо підстав звільнення від доказування.
Крім того, пославшись на те, що позивач не вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно договору застави майнових прав № 12/08 від 20.11.2008р. право вимоги до боржника (ТОВ "Доброслав-Луцьк"), що випливає з кредитного договору № 1809/07 від 18.09.2007р. та додатковим договором до кредитного договору від 11.11.2008р. на суму 3500000,00 грн., перейшло до Управління Національного банку України у Волинський області, суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що вирішення цієї справи безпосередньо зачіпає інтереси Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Волинський області, який господарськими судами на порушення вимог ст. 27 ГПК України до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не було залучено.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, то таке порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.
У зв'язку з наведеним рішення Господарського суду Волинської області від 30.01.2012 р. та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. у справі № 5004/642/12 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно залучити до участі у справі Національний банк України в особі Управління Національного банку України у Волинський області, ретельно з'ясувати всі обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення спору і на підставі встановленого винести обґрунтоване, законне рішення суду.
За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд має вирішити й питання про розподіл судових витрат у справі, у тому числі і сум судового збору за подання заяв про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 30.01.2012 р. у справі № 5004/642/12 в апеляційному та касаційному порядку (п. 6.4 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. та рішення Господарського суду Волинської області від 30.01.2012 р. у справі № 5004/642/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя Гончарук П.А.
Суддя Кондратова І.Д.
СуддяСтратієнко Л.В.