06.11.12р. Справа № 13/5005/7994/2012
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Релігійної громади "Храм Різдва Христового" Парафії Дніпропетровської єпархії української православної церкви в селищі Іларіонове Синельниківського району, смт. Іларіонове, Дніпропетровська область
про стягнення 2 734 грн. 50 коп.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Доленчук С.В. - представник, довіреність № 1028 від 06.09.2012 року;
від відповідача: Кучеренко В.О. - наставник храму, наказ № 79 від 08.12.2011 року;
Позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить суд стягнути з Релігійної громади "Храм Різдва Христового" Парафії Дніпропетровської єпархії української православної церкви в селищі Іларіонове Синельниківського району суму недоотриманого доходу в розмірі 2 734 грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.
Ухвалою господарського суду від 19.09.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 04.10.2012 року.
У судове засідання 04.10.2012 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання судом повідомлений вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням а. с. 21.
Ухвалою господарського суду від 04.10.2012 року розгляд справи відкладено на 06.11.2012 року.
У судовому засіданні 06.11.2012 року представник відповідача надав письмові пояснення в яких зазначив, що проти задоволення позову заперечує, а також повідомив, що будь - яких документів (договорів, актів виконаних робіт, рахунків, платіжних документів) не збереглося.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 06.11.2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позивач наполягає на тому, що Релігійна громада "Храм Різдва Христового" (далі - Відповідач) звернувся до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) за розробленням технічних умов на електропостачання Відповідача від зовнішніх електричних мереж Позивача.
Вартість робіт по видачі вищезазначених технічних умов було обчислені згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 2328 "Про Порядок надання архітектурно - планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру за їх видачу" та наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 27.03.2006 року № 6 "Про затвердження індексу для визначення розміру плати за використання робіт".
Позивач у позовній заяві стверджує, що на момент видачі технічних умов Відповідачу наказ №91 від 27.03.2006 року втратив чинність, а набрав законної сили наказ Мінрегіонбуду від 26.11.2007 року № 332 "Про затвердження індексу для визначення розміру плати за використання робіт", яким було визначено інший індекс плати, внаслідок чого Відповідачем не сплачено Позивачу суму у розмирі 2 734 грн. 50 коп., яка вираховується шляхом застосування індексу інфляції до вартості технічних умов 878 грн. 12 коп. х 3 грн. 11 коп. = 2 734 грн. 50 коп.
Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на результатах перевірки органами Контрольно - ревізійного управління, що Позивач підтверджує Довідкою № 930-19/74 від 27.09.2012 року Об'єднаного Контрольно - ревізійного відділу в Верхньодніпровському районі у м. Вільногірську (а.с. 10-14), згідно до якою органами Контрольно - ревізійного управління проведено ревізію фінансово - господарської діяльності підприємства Відповідача за період з 2008 по 2009 роки та перший квартал 2010 року та виявлено, що Позивач надавав архітектурно - планувальні завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу.
Також Контрольно - ревізійним управлінням зазначено, що Позивачем не укладалися договори на виконання робіт за видачу технічних умов. Повного надходження доходів від видачі та розроблення технічних умов Позивач недоотримав, у зв'язку із застосуванням заниженого індексу вартості робіт при розробці технічних умов в розмірі 1,19.
Таким чином Позивач просить суд стягнути на з Відповідача суму недоотриманого доходу у розмір 2 734 грн. коп.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Судом зобов'язано Позивача надати первинні документи - фінансово - господарських операцій, які є предметом спору (договір з Відповідачем, рахунки на оплату виконаних робіт, акти виконаних робіт, тощо.)
На вимогу суду Позивачем не надано до матеріалів справи документів, які б могли підтверджувати взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем.
В свою чергу Відповідач надав письмове пояснення (а.с. 42) в яких зазначив, що проти задоволення позову заперечує, а також повідомив, що будь - яких документів (договорів, актів виконаних робіт, рахунків, платіжних документів) не збереглося.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається лише на результати перевірки органів Контрольно - ревізійного управління. Належними доказами взаємовідносин та фактів їх виконання є такі первісні документи як договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи. Позивачем відповідних доказів до суду не надано.
З огляду на таке, Позивачем не було надано до суду будь - яких належних доказів на підтвердження викладеного в позові.
Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, господарський суд вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп. слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено 13.11.2012 року.