14.11.2012Справа №5002-21/3181-2012
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»
про стягнення 47 580 614,75 грн.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
30 жовтня 2012 року
Від позивача - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.2012, головний юрисконсульт;
Від відповідача - Щеглов Д.А., довіреність № 20-3/5894/2 від 27.12.2011, юрисконсульт;
14 листопада 2012 року
Від позивача - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.2012, головний юрисконсульт;
Від відповідача - Щеглов Д.А., довіреність № 20-3/5894/2 від 27.12.2011, юрисконсульт;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 39 503 870,32 грн., пеню у розмірі 3 253 938,82 грн., 7 % штрафу у розмірі 3 929 046,52 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 244 018,32 грн. та 3 % річних у розмірі 649 740,77 грн., та разом 47 580 614,75 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.09.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3-ПГ-Н на купівлю-продаж природного газу, відповідно якому позивач передав відповідачу природний газ. Однак відповідач у порушення умов укладеного договору одержаний від позивача природний газ сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.
30 жовтня 2012 року відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 29.10.2012, у якому відповідач визнає заборгованість за поставлений природний газ за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 38 853 870,32 грн. Заборгованість в розмірі 650 000,00 грн. сплачена відповідачем за платіжними дорученнями № 6607 від 31.08.2012 та № 6429 від 20.09.2012 в розмірі 150 000,00 грн. та 500 000,00 грн. відповідно. Крім того, при винесенні рішення відповідач просить врахувати фінансовий стан його підприємства, а саме: збитки підприємства складають 95,2 млн. грн.., що підтверджено звітами про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, кредиторська заборгованість перед постачальниками складає 554,3 млн. грн., що підтверджується балансом за 9 місяців 2012 року, та просить суд у порядку частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 50 %, що у грошовому еквіваленті складає 1 626 969,41 грн. пені та 1 964 523,26 грн. 7 % штрафу (а. с. 91).
Представник позивача у судове засідання 30 жовтня 2012 року з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 30.10.2012 з'явився.
У засіданні суду, яке відбулося 30 жовтня 2012 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 14 листопада 2012 року.
Представник позивача у судове засідання 14 листопада 2012 року з'явився, надав клопотання за вих. № б/н від 14.11.2012, у якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 650 000,00 грн., в іншій частині заборгованості (в розмірі 38 853 870,32 грн.) пені, 7 % річних, індексу інфляції та 3 % річних просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 14.11.2012 з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» був укладений договір № 3-ПГ- на купівлю-продаж природного газу.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідачу) у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
Пунктом 2.1. договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 46417,0 тис. куб. м.
На виконання пункту 2.1. договору позивач поставив протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 57 674 436,39 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 31.12.2011 №б/н (за грудень 2011 року), від 31.12.2011 № б/н (за грудень 2011 року), від 31.12.2011 № б/н (за грудень 2011 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 29.02.2012 № б/н (за лютий 2012 року), від 29.02.12 № б/н (за лютий 2012 року), від 29.02.2012 № б/н (за лютий 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 30.04.2012 № б/н (за квітень 2012 року), від 30.04.2012 № б/н (за квітень 2012 року), від 30.04.2012 № 6/н (за квітень 2012 року). Таким чином, позивачем передано відповідачу природного газу на загальну суму 57 674 436,39 грн.
Пунктом 6.1. договору сторони обумовили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідачем частково були сплачені кошти за поставлений природний газ. станом на 08.08.2012 відповідачем було сплачено коштів на загальну суму 18 170 566,07 грн.
Таким чином станом на 08.08.2012 за відповідачем значиться заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 39 503 870,32 грн.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У процесі розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 650 000,00 грн., оскільки вказана сума заборгованості була перерахована відповідачем на рахунок позивача.
Таким чином, на день розгляду справи, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ складає 38 853 870,32 грн., яка визнається відповідачем, підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплена печатками підприємств.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 853 870,32 грн. підлягає задоволенню.
Провадження по справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 650 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 649 740,77 грн. 3 % річних та 244 018,32 грн. індексу інфляції.
Відповідно вимогам статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 649 740,77 грн. 3 % річних та 244 018,32 грн. індексу інфляції підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 253 938,82 грн. пені та 3 929 046,52 грн. 7 % штрафу.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі не виконання Покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
13 серпня 2012 року відповідачем на адресу відповідача було надіслано вимогу за вих. № 26-4640/1.2-12 про сплату пені (а. с. 39).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідач просив у порядку частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 50 %, що у грошовому еквіваленті складає 1 626 969,41 грн. пені та 1 964 523,26 грн. 7 % штрафу з урахуванням фінансового стану його підприємства, а саме: збитки підприємства складають 95,2 млн. грн., що підтверджено звітами про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, кредиторська заборгованість перед постачальниками складає 554,3 млн. грн., що підтверджується балансом за 9 місяців 2012 року.
Як визначено частиною 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи фінансовий стан підприємства відповідача суд вважає за можливе зменшити розмір пені та 7 % штрафу на 20 %, а саме: підлягає задоволенню штраф в розмірі 3 143 237,22 грн. та пеня в розмірі 2 603 151,06 грн.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 38 853 870,32 грн., 7 % штрафу в розмірі 3 143 237,22 грн., пені в розмірі 2 603 151,06 грн., 3 % річних в розмірі 649 740,77 грн., індексу інфляції в розмірі 244 018,32 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, та фактично визнаються відповідачем.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 901,32 грн. судового збору виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
В судовому засіданні 14 листопада 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 15 листопада 2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, АР Крим, 95026; р/р 260363001770 у ФКРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 03358593, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; р/р 26002301921 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 20077720, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 38 853 870,32 грн., 7 % штрафу в розмірі 3 143 237,22 грн., пеню в розмірі 2 603 151,06 грн., 3 % річних в розмірі 649 740,77 грн., індекс інфляції в розмірі 244 018,32 грн., а також 63 478,68 грн. судового збору.
Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; р/р 26002301921 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 20077720, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 901,32 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У частині вимог щодо стягнення 7 % штрафу в розмірі 785 809,30 грн. та 650 787,76 грн. пені - відмовити.
У частині вимог щодо стягнення 650 000,00 грн. заборгованості - провадження припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.І. Чонгова