"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/2360/12
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012
зі справи № 5023/2360/12
за позовом комунального підприємства "Ритуал" Харківської міської ради, м.Харків (далі -Підприємство)
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків (далі -відділення АМК України)
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 10.04.2012 № 43-к.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -не з'явився;
відповідача -Гладка В.В., Михайлець О.В.
У травні 2012 року Підприємство звернулося з позовом до відділення АМК України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 10.04.2012 № 43-к.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2012 (суддя Светлічний Ю.В.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 (колегія суддів у складі: суддя Бородіна Л.І. -головуючий, судді Лакіза В.В. і Камишева Л.М.), позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 10.04.2012 № 43-к.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК України просить скасувати рішення господарського суду від 06.08.2012, постанову апеляційного суду від 13.09.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 4/02-01-12 відділенням АМК України 10.04.2012 прийнято рішення № 43-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що за результатами діяльності протягом січня -жовтня 2011 року та станом на березень 2012 року Підприємство (ідентифікаційний код -03354394) займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з проведення поховання (кремації) в межах кладовищ та крематорію, які знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в адміністративно -територіальних межах міста Харкова та Харківського району Харківської області, з часткою 100 %. Також визнано, що Підприємство (ідентифікаційний код -03354394), відмовляючи фізичним особам, що зобов'язались поховати померлого та особам, яким доручено здійснити поховання, в наданні послуг з проведення поховання (кремації), якщо предмети ритуальної належності та послуги автокатафалку придбані ними не у Підприємства, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з проведення поховання (кремації) в межах кладовищ та крематорію, які знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в адміністративно -територіальних межах міста Харкова та Харківському районі Харківської області, що могло призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. Зобов'язано Підприємство (ідентифікаційний код -03354394) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом 1 -го місяця з дня отримання відповідного рішення адміністративної колегії територіального відділення, шляхом припинення фактів відмови в наданні послуг з проведення поховання (кремації), якщо предмети ритуальної належності та послуги автокатафалку придбані ними не у Підприємства, про що письмово повідомити відділення АМК України в 5 -денний термін з дня припинення порушення. За вказане порушення на позивача був накладений штраф у розмірі 68 000,00грн.
В основу оскаржуваного рішення відділення АМК України були покладені такі обставини:
- Підприємство діє на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради від 28.01.2008 зі змінами до нього, зареєстрованими 21.05.2009, та є юридичною особою, яка має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку, штампи, бланки зі своєю назвою та інше;
- Підприємство створено з метою здійснення організації поховання (кремації) померлих, надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, а також ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, утримання і ремонту міських кладовищ, Меморіалу жертвам тоталітаризму і політичних репресій в 6 кварталі лісопаркової зони, крематорію та інших видів ритуальних послуг;
- Підприємство є ритуальною службою в розумінні статті 9 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (далі - Закон), яка створена органом місцевого самоврядування з метою організації поховання померлих і надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності в межах міста Харкова та Харківського району Харківської області;
- згідно з пунктом 3 Типового положення про ритуальну службу в Україні, яке затверджене наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 19.11.03 №193 (далі -Типове положення), ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону;
- товарними межами ринку є надання послуги з проведення поховання (кремації) в межах кладовищ та крематорію, що знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в місті Харкові та Харківському районі Харківської області (далі - Товар). Ця послуга не має взаємозамінних послуг;
- територіальними (географічними) межами ринку є кладовища та крематорій, які знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в адміністративно-територіальних межах міста Харкова та Харківського району Харківської області;
- часовими межами ринку надання послуг з проведення поховання (кремації) визначено проміжок часу, протягом якого залишались незмінними структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому, а саме січень 2011 року -березень 2012 року;
- загальний обсяг проведених Підприємством поховань (кремацій) склав за січень -жовтень 2011 року -10 217 та станом на березень 2012 року суттєвих змін на ринку не відбулося;
- конкурентів на ринку надання послуг з проведення поховань (кремацій) в січні 2011 року -березні 2012 року у Підприємства не було;
- за інформацією заявників ФОП Каретнікова В.О., ФОП Каретнікова Н.А. та Пшонки О.І. було встановлено, що при зверненні замовника (особи, що зобов'язалась поховати померлого) до працівників ритуальних бюро та кладовищ Підприємства (за наявності всіх відповідних документів, а саме: свідоцтва про смерть, посвідчення на поховання) щодо оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі -Договір-замовлення) цими особами, тобто Підприємством, висувалась вимога щодо придбання предметів ритуальної належності та послуг автокатафалку у Підприємства, в іншому випадку в оформленні Договору-замовлення відмовлялось. Дані обставини були підтверджені актами від 02.11.2011 (вх. №4389), від 06.01.2012 (вх. № 95), від 19.01.2012 (вх. № 304), які складені працівниками відділення АМК України разом із заявниками та іншими особами;
- за вимогою відділення АМК України Підприємство надало пояснення, згідно з якими повідомило, що: "співробітниками бюро № 11, 2, салону -магазину № 3 та міського кладовища № 1 не відмовлялось здійснити поховання померлих у разі не придбання у Підприємства труни та послуг автокатафалку, а було лише рекомендовано особам, які звернулися поховати померлого придбати труни та послуги автокатафалку саме у Підприємства";
- Підприємство вважало, що дії його співробітників, відображені у відповідних актах, носили характер рекомендацій, що виключає підстави для притягнення Підприємства до відповідальності;
- за інформацією заявників ФОП Каретнікова В.О. та ФОП Каретнікової Н.А., на протязі 2010, 2011 років та поточного періоду 2012 року ними не було здійснено жодного поховання на кладовищах, що знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в місті Харкові і Харківському районі Харківської області та жодної кремації в Харківському крематорії з використанням придбаних у цих суб'єктів господарювання предметів ритуальної належності та послуг автокатафалків. У цьому зв'язку ФОП Каретніков В.О. та ФОП Каретнікова Н.А. були вимушені повертати кошти особам, що придбавали у них предмети ритуальної належності та оплачували послуги автокатафалків;
- Підприємством не було надано інформації, яка б спростувала твердження заявників ФОП Каретнікова В.О. та ФОП Каретнікової Н.А. з обставин, викладених у їх зверненнях;
На підставі наведених обставин відповідач дійшов таких висновків:
- здійснення реалізації предметів ритуальної належності та послуг автокатафалків не входять до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та для здійснення вказаної реалізації та надання послуг автокатафалку не потрібно було укладати договори з відповідною ритуальною службою;
- завдяки монопольній владі Підприємства на ринку проведення поховання в межах кладовищ та крематорію, що знаходяться у нього на балансі, останнє мало змогу відмовляти фізичним особам, що зобов'язалися поховати померлого та особам, яким доручено поховання померлого, в укладанні Договору-замовлення на поховання, якщо предмети ритуальної належності та послуги автокатафалку були придбані не у Підприємства. Тобто такі дії можуть призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та споживачів;
- наведені дії Підприємства є дискримінаційними по відношенню до інших суб'єктів господарювання, які реалізують предмети ритуальної належності та надають послуги автокатафалку, оскільки порушують їх інтереси шляхом створення перешкод для здійснення господарської діяльності на цих ринках. Крім того, особи, які зобов'язалися поховати померлого, залишаються незахищеними за відсутності функціонування ринкового механізму зі значною конкуренцією на ринку проведення поховання в межах кладовищ та крематорію, що знаходяться на балансі Підприємства, не можуть на власний розсуд обрати продавця предметів ритуальної належності та надавача послуг автокатафалку, оскільки у разі обрання іншого продавця (надавача) їм буде відмовлено з боку Підприємства в наданні послуги проведення поховання в межах кладовищ та крематорію, що знаходяться на балансі Підприємства.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення відділення АМК України, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач здійснив дослідження ринку надання позивачем ритуальних послуг однобічно та з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, що не давало йому підстав дійти висновку про займання позивачем монопольного становища на ринку таких послуг та вчинення останнім порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Так, на думку попередніх судових інстанцій, відповідач, аналізуючи товарні межі ринку, не з'ясував, чи надають ритуальні послуги в тих же територіальних межах інші суб'єкти господарювання. Зокрема, відповідач не перевірив, чи надає фірма "Інтерзв'язок" інші ритуальні послуги за винятком копання могил та кремації тіл померлих в межах кладовища та крематорію. На думку судів, відповідач також не подав належних доказів, які б підтверджували факт зловживання з боку Підприємства монопольним становищем на ринку.
З відповідними висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з такого.
Як про це вже зазначалось, попередніми судовими інстанціями встановлено і це не суперечить матеріалам справи, що відповідач, вирішуючи питання про товарні межі ринку, зазначив, що такими є надання послуг з проведення поховання (кремації) в межах кладовищ та крематорію, що знаходяться на балансі Підприємства та розташовані в місті Харкові та Харківському районі Харківської області, де позивач протягом згаданого періоду часу займав монопольне становище з часткою 100 %.
Таким чином, відповідно до встановлених судами обставин питання щодо меж товарного ринку, який обмежувався виключно послугами з проведення поховання (кремації) і не включав у себе інших видів ритуальних послуг, а також питання про становище на цьому ринку позивача як суб'єкта господарювання були з'ясовані відповідачем. І оскільки обставин, які б свідчили про наявність порушень з боку відповідача при застосуванні ним Методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку (затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р), судами встановлено не було, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи даних про те, що в зазначених межах ринку позивач зазнавав конкуренції, висновки судів про неповне з'ясування обставин відповідачем щодо монопольного положення позивача та про необхідність у цьому ж зв'язку розширювати визначені межі ринку та з'ясовувати питання щодо надання інших видів ритуальних послуг іншими суб'єктами господарювання, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які були ними ж і встановлені, та суперечать вимогам чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст.ст. 47, 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.
Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, і на ці обставини відділення АМК України вказує у своїй касаційній скарзі, на підтвердження фактів зловживання з боку позивача монопольним становищем на ринку відповідач навів певні докази, а зокрема, послався не тільки на складені акти виявлених ним порушень, але й навів інші письмові докази та пояснення відповідних осіб, дослідивши їх взаємодію у всій сукупності.
Всупереч вимогам ст.ст.4-7, 43 ГПК України обґрунтованість посилань відповідача на ці докази суди належним чином не перевірили та, оцінивши їх лише вибірково, дійшли безпідставного висновку про те, що відповідач не довів факту зловживання монопольним становищем з боку позивача на ринку.
У цьому ж зв'язку посилання судів на те, що відповідач не вправі був використовувати як доказ вчиненого позивачем порушення ті документи, які були ним отримані в ході розгляду відповідних заяв про порушення конкурентного законодавства, не ґрунтуються на законі і не можуть вважатись правильними.
Наведене свідчить про неповне дослідження судами обставин справи і відповідно вимог пункту 3 ст.111-9 ГПК України дає підстави для скасування прийнятих ними рішень та передачі справи на новий розгляд.
У ході такого розгляду суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі, та на підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 у справі № 5023/2360/12 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко