від "12" листопада 2012 р. по справі № 5004/1331/12
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області
до Волинської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Волинській області
про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: Божкова О.М., дов. №8 від 21.01.2011р.
від відповідача: Сидорук О.В., дов. від 01.10.2012р.
від третьої особи: Бортнік І.В., дов. № 73-16/02 від 12.11.2012р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернулося з позовом до Волинської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління статистики у Волинській області про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №620 від 30.09.2012р. та повернення орендованого майна.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та Волинською обласною організацією Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна за №620 від 30.09.2012р. , відповідно до якого орендар отримав в оренду частину приміщення адміністративної будівлі
Головного управління статистики у Волинській області "літер А-9" загальною площею 96,0кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 12 терміном з 01.10.2011р. по 31.08.2014р. Вказує, що орендарем було порушено умови договору оренди, а саме, Волинська обласна організація Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (орендар) не поновив з 26.07.2012р. договір страхування орендованого майна та не повідомив і не надав (орендодавцю) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області копію страхового полісу, що є підставою згідно з п. 10.7 договору оренди від 30.09.2012р. для дострокового припинення чинності договору.
В судовому засіданні 12.11.2012р. представник позивача долучає до матеріалів справи лист Головного управління статистики у Волинській області від 26.09.2012р. №93-14/1-17, згідно з яким Головне управління статистики у Волинській області повідомляє, що у зв'язку з підготовкою до Всеукраїнського перепису населення, оброблення, узагальнення і поширення його результатів не вистачає складських приміщень, розширення планується провести за рахунок вивільнення площ, які на даний час орендує Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.11.2012р. позов заперечує, мотивуючи наступним:
18 липня 2012 року між ПАТ СК «Укргазпромполіс» та Волинською обласною організацією Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» укладено договір страхування майна №С04757, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме приміщення загальною площею 92 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Шопена,12.
Вказує, що у відповідності до п.10.7. договору оренди від 30.09.2011 року сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок:
закінчення строку, на який було його укладено; загибелі орендованого майна;
достроково за взаємною згодою сторін, за рішенням суду або в інших випадках, передбачених цим договором;
банкрутства орендаря;
ліквідації орендаря - юридичної особи.
Орендодавець має право вимагати розірвання договору у разі, якщо: 1) орендар користується майном всупереч договору або призначенню майна; 2) орендар без дозволу орендодавця передав майно у користування іншій особі; 3) орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження майна ( п.10.8 договору оренди). Наведений перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Стверджує, що непред'явлення орендодавцю копії страхового полісу не є порушенням умов договору оренди, так як такий обов'язок у відповідача відсутній, виходячи з умов договору.
В силу ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
В свою чергу, ст. 188 ГК України не допускає зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частина 1 ст. 291 ГК України також встановлює заборону односторонньої відмови від договору оренди.
Відповідно до ст. 654 ЦК України правочин про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не витікає інше.
Частиною 1 статті 651 ЦК України, на яку посилається позивач, як і частиною 1 ст. 188 ГК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Право на зміну або розірвання договору за згодою сторін є загальним принципом, в той час як одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом. Саме розірвання договору у встановленому законом або договором порядку та формі зумовлює наслідки припинення зобов'язання.
Разом з тим, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.651 ЦК України).
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, котрі склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Окрім того, істотність порушення договору фактично полягає у значній мірі позбавлення того, на що сторона розраховувала при укладенні договору, яка має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини.
Вказує, що долучені до справи матеріали свідчать про недоведеність позивачем істотного порушення орендарем (відповідачем ) умов договору оренди, тобто, відсутні обставини, з якими законодавець пов'язує розірвання договору оренди на підставі ст.651 ЦК України.
Стверджує, що відповідачем не порушені умови договору оренди від 30.09.2011 року, що могло би бути підставою для його розірвання в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань, а тому вимога позивача про повернення орендованого майна є безпідставною.
Долучає до матеріалів справи копії договору страхування майна від 18.07.2012 р. №СО 4757 та судову практику.
Зважаючи на подання доказів безпосередньо в судовому засіданні 12.11.2012р., необхідність витребування додаткових доказів по справі, господарський суд, керуючись ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд спору.
Господарський суд, керуючись п. 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -
ухвалив:
1. Розгляд справи відкласти на 27.11.2012року на 10:30 год.
2. Представити суду:
2.1. Позивачу: довідку про включення до ЄДРПОУ, обґрунтовані доводи по суті відзиву №169 від 09.11.2012р. (вх. №01-29/14805/12д від 12.11.2012р.) та страховому полісу №СО 4757 від 18.07.2012р.
2.2. Третій особі: довідку про включення до ЄДРПОУ, обґрунтовані письмові пояснення по суті спору.
Сторонам надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 1853, 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).
Суд повідомляє, що згідно зі ст. 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.
У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважного представника відповідача спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Суддя Філатова С. Т.