"14" листопада 2012 р. Справа № 5023/2435/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.
перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2012
у справігосподарського суду Харківської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Укрнафта"
додержавного підприємства "Південна залізниця"
простягнення 18 632, 24 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Кед А.В. -дов. № юр-399/д від 30.05.2012
від відповідача:Прядка В.О. -дов. № 476 від 24.04.2012
Рішенням від 03.07.2012 господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О) відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрнафта" про стягнення 18 632,24 грн.
Постановою від 03.10.2012 Харківського апеляційного господарського суду (судді: - Слободін М.М. головуючий, Істоміна О.А., Шевель О.В.) рішення від 03.07.2012 господарського суду Харківської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що державним підприємством "Південна залізниця" належно виконано свої обов'язки за договором транспортного обслуговування №29/1717-р та відсутні підстави для покладення на нього відповідальності за нестачу вантажу.
Не погоджуючись з судовими рішеннями публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, ст.ст.526, 924 Цивільного кодексу України, ст.314 Господарського кодексу України, ст.12, ч.2 ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт", п.п.5.2.4, 5.2.5, 5.2.8, 5.2.9, 5.2.10 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 за № 281/171/578/155, зареєстр. Міністерством юстиції від 02.09.2008 за № 805/15496, п.п. 113, 114, 127, 129, 130 Статуту залізниць України; а також норми процесуального права, зокрема, ст.ст.42, 43, 32, 34, 35, 104 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 30.12.2011 між ПАТ "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (виконавець) та ПАТ "Укрнафта" (замовник) укладено договір транспортного обслуговування № 29/1717-р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати транспортне обслуговування замовника, з відвантаження, організації оформлення і відправлення вантажів замовника з промислового майданчика виконавця та оплаті перевезення вантажів замовника залізничним транспортом до вказаних ПАТ "Укрнафта" залізничних станцій призначення.
Судами встановлено, що на виконання умов договору транспортного обслуговування ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" залучив третю особу - ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта". 02.02.2012 зі станції Кагамлицька ДП "Південна залізниця" за залізничною накладною №43428207 ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта" відправило на адресу структурного підрозділу ПАТ "Укрнафта" - НГВУ "Полтаванафтогаз", опломбовану запірно-пломбувальним пристроєм (ЗПП) "Варта-Універсал М1: П493390, цистерну №73429672 з дизельним пальним Energy (Енерджи) А-Євро виду ІІ в кількості 58 700 кг (вага нетто). Маса вантажу визначалась на вагонних електронних вагах вантажовідправника ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта", які знаходяться на його під'їзній колії.
Відповідно пункту 5.2.6 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 за № 281/171/578/155, приймання нафтопродуктів оформлюється актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.
За пунктом 11 Правил видачі вантажів (зареєст. Міністерством юстиції України від 24.11.2000 № 862/5083) при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах.
Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта.
Пунктом 17 Правил видачі вантажів встановлено, що видача вантажів, що прибули в справних цистернах за справними пломбами (ЗПП) відправника, а також без пломб (ЗПП), коли таке перевезення передбачено Правилами пломбування вагонів та контейнерів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N793/5984, або в справних бункерних напіввагонах, провадиться залізницею без перевірки маси.
Господарськими судами встановлено, що цистерна з дизельним паливом прибула на станцію Веніславівка 05.02.2012 о 01год. 05хв. і видана одержувачу 05.02.2012 о 01год. 20хв. без зауважень, на підтвердження чого складені та підписані представниками залізниці і вантажовласника пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ-45 №16 та відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46а №06020016. Дана цистерна №7349672 комісійно здана охоронцю позивача Журі Ю.В., під охорону.
Як встановлено господарськими судами приймання нафти розпочато 05.02.2012 о 09:00 годині згідно приймального акту форми 5-НП №б/н від 05.02.2012, тобто за сплином 8 годин від часу приймання від залізниці, при цьому течі вантажу або його залишків на поверхні цистерни виявлено не було.
Також, судами встановлено, що лише у приймальному акті форми 5-НП № б/н від 06.02.2012 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю вперше згадується про подряпини, тобто через 2 суток після одержання цистерни від залізниці.
У відповідності до ст. 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.307 Господарського кодексу України та ст.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.
Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці, якщо вона сама виявила одну з обставин передбачених частиною 2 статті 129 Статуту залізниць, або про існування яких заявив одержувач або відправник вантажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформлюється актами загальної звітності.
Згідно, пунктом 4 Правил складання актів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 08.07.2002 за №567/6855, комерційні акти складаються на місцях загального користування -у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування -у день здачі вантажу одержувачу.
Отже, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за нестачу вантажу на залізницю.
Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 03.10.2012 Харківського апеляційного господарського суду зі справи №5023/2435/12 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга