ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
12.11.12 Справа № 10/5014/1046/2012
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на дії Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції від 01.10.2012 у справі за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємствам "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 10 650 грн. 00 коп.
Орган виконання судових рішень -Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції.
За участю представників сторін:
від позивача - Саєнко Я.В., довіреність № 644 від 10.01.2012;
від відповідача - не прибув;
від ВДВС Ровеньківського МУЮ - не прибув;
Обставини справи: позивач у справі - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 01.10.2012 №ДНЮ-03/1179 на дії відділу державної виконавчої служби Ровенківського міського управління юстиції, за якою просить суд:
- визнати незаконною постанову від 05.09.2012 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення по справі № 10/5014/1046/2012;
- зобов'язати ВДВС Ровеньківського МУЮ вжити всі заходи, передбачені чинним законодавством України, щодо виконання наказу №10/5014/1046/2012 Господарського суду Луганської області;
- витрати заявника, пов'язані з поїздками до суду покласти на ВДВС Ровеньківського МУЮ.
В обґрунтування вимог за скаргою та клопотанням про виправлення описки від 29.10.2012 позивач зазначає, що постановою від 05.09.2012 ВДВС Ровеньківського міського управління юстиції на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та у зв'язку з внесенням відповідача до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, який приймає участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 18.06.2012.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно - паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим законом.
За приписами п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункова дата - це дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 1 липня 2011 року (у редакції, що була чинною на час зупинення виконавчого провадження).
З урахуванням викладеного, механізми та процедури, передбачені вищевказаним законом, можуть бути застосовані тільки до такої заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу, яка виникла до 01.07.2011.
ДП «Придніпровська залізниця»вважає, що грошова сума, яка підлягає стягненню з ДП «Ровенькиантрацит»на підставі рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2012 є заборгованістю, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, пов'язаних з неправильністю заповнення залізничної накладної та виникла після встановленої розрахункової дати - 01.07.2011.
Відносини сторін знаходяться поза сферою регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а тому виконавча служба не мала підстав для зупинення виконавчого провадження.
Відповідач надав пояснення на скаргу від 12.11.2012, за яким проти скарги заперечує та, зокрема, зазначає, що відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств-паливно енергетичного комплексу»(Закон № 2711-IV). Відповідно до вказаного закону та на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 ДП «Ровенькиантрацит»було включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.
При цьому, відповідно до ст. 2 Закону № 2711-IV позивач у справі не є учасником процедури погашення заборгованості за цим законом.
ВДВС Ровеньківського МУЮ відзив або пояснення на скаргу не надав, явку повноважного представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Тобто, в даному випадку, суд розглядає скаргу за умови відсутності представника ВДВС Ровеньківського МУЮ Луганської області, який був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Оцінивши матеріали справи та доводи учасників процесу у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна із засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, виконанню підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.06.2012 по справі № 10/5014/1046/2012 з відповідача на користь позивача стягнуто штраф у сумі 10 650 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.
На виконання вказаного рішення позивачу був виданий наказ № 10/5014/1046/2012 від 18.06.2012.
Як вбачається з матеріалів справи постановою ВДВС Ровеньківського МУЮ від 29.08.2012 було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду № 10/5014/1046/2012.
Постановою від 05.09.2012 виконавче провадження з виконання наказу суду № 10/5014/1046/2012 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 286717 щодо боржника - ДП «Ровенькиантрацит».
Разом з цим, відповідно до постанови державного виконавця від 05.09.2012 виконавче провадження щодо виконання вказаного наказу відносно ДП «Ровенькиантрацит»було зупинено на підставі ч. 1 п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до даного Закону та інших законів.
Закон України «Про виконавче провадження»є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 34 наведеного Закону визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, однією з яких згідно п. 15 цієї статті є внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Вказана вище норма закону передбачає обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно -енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно -енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу».
Згідно ст. 2 Закону № 2711-IV цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу.
Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно - енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Тобто, дія вказаного закону розповсюджується саме на підприємства паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь у погашенні заборгованості за енергоносії відповідно до вказаного Закону.
Але, в даному випадку, позивач у справі - ДП «Придніпровська залізниця»не є суб'єктом вказаного закону, заборгованість, яка виникла у відповідача, утворилась не за користування енергоносіями, а за порушення норм Статуту Залізниць в частині невірного визначення маси вантажу у перевізному документі.
Відповідно до п. 1.8. закону № 2711-IV, на який посилається позивач, встановлено, що розрахункова дата -дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 1 липня 2011 року (у редакції, що була чинною на час зупинення виконавчого провадження).
При цьому, відповідно до ст. 3.7 закону зазначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»(606-14), крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Але, як було вказано вище, виходячи із положень ст. 2 Закону № 2711-IV, позивач не є суб'єктом, на правовідносини якого розповсюджуються положення вказаного закону, та позивачем підтверджено вказаний факт за текстом скарги. У зв'язку з чим, позивач не має підстав для посилання на п. 1.8 вказаного закону.
Виходячи з цього, є хибним твердження позивача щодо неправомірності дій ВДВС щодо зупинення виконавчого провадження, оскільки заборгованість перед позивачем виникла вже після розрахункової дати -01.07.2011.
Згідно із абзацом 4 частини 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених п. 15 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Разом з цим, Закон України «Про виконавче провадження» не ставить цю обставину в залежність від характеру заборгованості і строку її виникнення, та не передбачає обов'язку державного виконавця з'ясовувати характер заборгованості. Дана норма Закону не визнана неконституційною та підлягає обов'язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідача внесено до вказаного вище Реєстру на підставі Наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 і на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з реєстру не виключено.
Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або за заявою стягувача, як це передбачено ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з цього, слід зазначити що дії ВДВС Ровеньківського МУЮ не суперечать нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим не має підстав для задоволення скарги.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 121-2 ГПК України суд розглядає скарги на дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби. Разом з цим у суду відсутні повноваження щодо вирішення в рамках розгляду скарги на дії ДВС вимоги про стягнення будь-яких коштів з органів примусового виконання рішень суду.
Виходячи з наведеного, скаргу позивача слід відхилити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу ДП «Придніпровська залізниця»на дії Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області відхилити.
Суддя Т.А. Василенко