79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.09.12 Справа№ 5015/2475/12
Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Бортник О.Ю. -головуюча, судді Станько Л.Л., судді Козак І.Б. при секретарі судових засідань Цяпці О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) «Компанія «Віктар», с. Бережани Пустомитівського району Львівської області,
до відповідача Публічного акціонерного товариства (надалі -ПАТ) «Альфа-Банк», м. Київ,
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
За участю представників:
від позивача: Репецький В.В. - представник,
від відповідача: Косар Б.М. - представник,
від третіх осіб: не з»явились.
Суть спору: ТзОВ «Компанія «Віктар», с. Бережани, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, про визнання виконавчого напису № 2708 від 17.05.2012 р., вчиненого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою суду від 20.06.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління юстиції у Львівській області, м. Львів, та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ. Позовні вимоги мотивовано тим, що справа підсудна господарському суду Львівської області на підставі ч. 3 ст. 15 ГПК України, при вчиненні виконавчого напису порушено вимоги ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а також строки, встановлені ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Виконавчий напис вчинено за відсутності документів, які підтверджували б безспірність заборгованості та у ньому відсутні обов»язкові реквізити, передбачені п. 4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач посилається на те, що 13.05.2011 р. позивачу надсилалась вимога, в якій повідомлялось про порушення основного зобов»язання та пропонувалось сплатити заборгованість протягом 30 днів з моменту її отримання. Відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.4. Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, ст. 35 Закону України «Про іпотеку»строк, протягом якого може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з 18.05.2011 р. та закінчується 18.05.2012 р. Виконавчий напис вчинено 17.05.2012 р. Крім цього, нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави не перевіряє безспірність заборгованості, а лише перевіряє наявність документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Вказані документи були надані нотаріусу при вчиненні ним виконавчого напису. Виконавчий напис містив усі обов»язкові реквізити
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у своїх поясненнях просить у задоволенні позову відмовити повністю, загалом з тих же підстав, що й відповідач.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду. Ухвалою суду від 13.08.2012 р. продовжено строк розгляду справи з 18.08.2012 р. на 15 днів. Ухвалами суду від 29.08.2012 р. та 30.08.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5015/2475/12 та прийнято справу до розгляду колегією суддів, визначеною автоматизованою системою документообігу суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 599, 629 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Відповідно до Графіків повернення кредиту та сплати відсотків (Додатки № 1 до Договорів про надання траншів) сторони погодили дати сплати чергових платежів з повернення тіла кредитів. Приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис 17.05.2011 р., який зареєстровано в реєстрі за № 2708, не міг не знати, що щодо заборгованостей по платежах, які згідно з графіками повернення кредиту мали бути повернуті позивачем з 05.04.2008 р. по 05.05.2011 р. включно, минули строки, встановлені ст. 88 Закону України "Про нотаріат" для вчинення виконавчого напису. Право на примусове стягнення вказаних сум, у тому числі й у судовому порядку, у відповідача виникало на наступний день після спливу встановлених графіками дат для повернення чергових платежів. Договори про надання траншів з додатками, у тому числі з графіками повернення кредитів) були надані приватному нотаріусу відповідачем при зверненні з заявою про вчинення виконавчого напису.
Що стосується решти суми заборгованості по кредитах, яка підлягала поверненню достроково, то банк відповідно пунктів 5.1. договорів набув право вимагати дострокового повернення кредитів з моменту виникнення першого прострочення заборгованості з повернення Кредиту або прострочення сплати процентів за користування Кредитом згідно з Графіком, або сплати штрафних санкцій більш, ніж на три календарних дні. У заяві про вчинення виконавчого напису відповідачем вказано, що таке прострочення мало місце ще у 2008 р. Крім цього, відповідно до пункту 5.6. Договорів про надання траншу, на забезпечення виконання яких між сторонами у справі укладено Договір іпотеки № SМЕRS00410/3 від 06.03.2008 р. та додатковий договір до нього № 1 від 30.07.2009 р., позивач зобов»язувався достроково погасити у вищезгаданих випадках (передбачених п. 5.1. цього Договору) кредит та інші нарахування за ним протягом п»яти календарних днів з дня відправлення кредитором (відповідачем) письмової вимоги про дострокове повернення кредиту. Докази зміни вказаних пунктів договорів чи визнання їх в установленому законом порядку недійсними у матеріалах справи відсутні та особами, які беруть участь у справі суду не подані. Як вбачається з матеріалів, наданих суду приватним нотаріусом, на підставі яких і було вчинено спірний виконавчий напис, вимога про дострокове погашення кредиту за № 27430-11-б/б надіслана відповідачем позивачу 20.04.2011 р., що підтверджується Фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»та описом вкладення у цінний лист № 76279421.
Посилання відповідача на те, що в силу вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку»ним не пропущено строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовані. Відповідно до норм ч. 1 ст. 35 згаданого Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель дійсно надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі, зокрема зазначається вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Однак, згідно з частиною другою цієї статті положення ч. 1 ст. 35 Закону не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Відтак, у відповідача виникло право примусового стягнення боргу з дня, коли позивач не виконав взяті на себе за договорами зобов»язання, а не з дня зазначеного у вимозі іпотекодержателя. Відповідач незалежно від цих строків, вправі був звернутись у будь-який час, з моменту виникнення заборгованості, з вимогою про дострокове повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки до суду. Законом визначено, що строк обчислюється з моменту виникнення права вимоги, а не з моменту пред»явлення вимоги. Аналогічного висновку дійшов Львівський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 05.10.2011 р. у справі № 5015/2152/11 та Вищий господарський суд України у постанові від 27 грудня 2011 р., якою залишено без змін вищезгадану постанову Львівського апеляційного господарського суду.
Вирішуючи спір у справі, суд бере до уваги також те, що згідно з ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5 та пп. "б" ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99 р. N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Такий висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, зробленому у постанові від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а. Приватним нотаріусом ОСОБА_3 на вимогу суду подано копії документів на 396 аркушах, на підставі яких вчинявся спірний виконавчий напис нотаріусом і які зберігаються в справах приватного нотаріуса. У вказаних документах (том справи ІV) відсутні первинні докази, які б підтверджували безспірність заборгованості, зокрема у них відсутні первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки тощо), які мали бути йому подані при вчиненні виконавчого напису. Відтак, у нотаріуса при вчиненні виконавчого напису не було підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірним. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем, щодо наявності грошового зобов'язання позивача по договорах про надання траншів не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Подані відповідачем приватному нотаріусу виписки по особових рахунках угод № 3746177, № 3791148, № 4375260, № 3823998, № 3921637 не містять усіх обов»язкових реквізитів первинних облікових документів, передбачених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Зокрема з вказаних виписок, не дивлячись на прямокутний штамп банку та підпис невідомої особи, неможливо встановити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; у виписках відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також судом встановлено, що розмір сум, зазначених у вимозі про усунення порушення № 27430-11-б/б та № 32906-11-б/б не співпадає із сумами, зазначеними у спірному виконавчому написі. З огляду на наведене, ці вимоги також не можуть вважатись належними доказами безспірності заборгованості позивача.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 17 травня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ, зареєстрований у реєстрі за № 2708.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (81144, Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани, вул. Долинівка, 23, код ЄДРПОУ 30790761) 1073 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 21.09.2012 р
Суддя Бортник О.Ю.,
Суддя Станько Л.Л.,
Суддя Козак І.Б.