ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/11804-2012 12.11.12
За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна»
третя особа Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській області
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Горошко М.А. (довіреність № 35-30-15 від 31.01.2012р.);
від відповідача: Підпалова М.Л. (довіреність від 22.03.2012р.);
від третьої особи: Макоцьоба Ю.А. (довіреність № 45 від 23.10.2012р.);
12.11.2012р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна»(надалі ТОВ «Шоколадниця-Україна», відповідач) заборгованості в сумі 66 942, 89 грн., а саме: 48 747, 98 грн. основного боргу, 14 412, 39 грн. пені, 2 811, 18 грн. -3% річних, 971, 34 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 37-14-81 від 15.12.2010р. не сплачені орендні платежі за період березень -червень 2011р., у зв'язку з чим позивач звернувся з вимогами про стягнення в судовому порядку суми основного боргу разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.
Заперечення відповідача викладені письмово та ґрунтуються на тому, що з моменту укладення договорів з позивачем та до 11.11.2011р. ТОВ «Шоколадниця-України»не користувалось орендованим майном, оскільки умовою договірних правовідносин було отримання дозвільної документації, зокрема дозволу Державної прикордонної служби України, який відповідачем був отриманий лише наприкінці жовтня 2011р.. З посиланням на домовленості з орендодавцем -Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській області, відповідач відзначав про звільнення його від сплати орендних платежів за період, що заявлений позивачем.
Ухвалою суду від 29.10.2012р. до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області як сторону договору оренди, за яким виник спір у справі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -
15 грудня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем, Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», як балансоутримувачем та ТОВ «Шоколадниця-Україна», як орендарем укладено договір оренди № 37-14-81 нерухомого майна, що належить до державної власності, за предметом якого:
- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення на другому поверсі Терміналу «В», загальною площею 33, 0 кв.м. (п. 1.1);
- майно знаходиться на балансі балансоутримувача та розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(п. 1.2);
- майно передається в оренду для розміщення кафе (п. 1.3).
Умови передачі та повернення орендованого майна сторонами визначені у розділі 2 договору, у відповідності з п. 2.1 якого -орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання майна; акт передачі-приймання підписують балансоутримувач та орендар.
Такий акт (приймання-передачі майна) у відношенні договору № 37-14-81 від 15.12.2010р. сторонами підписано 15.12.2010р..
За умовами договору (п.3.2, 3.5) визначено, що орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку оренди, без врахування ПДВ, становить 21 979, 50 грн.; орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% і 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.
Спір у справі виник внаслідок несплати відповідачем орендних платежів належних балансоутримувачу згідно договору, по періоду: березень 2011р. (неповна сплата, борг 11 987, 37 грн.), квітень, травень, червень 2011р. за виставленим рахунком-фактурою № 904/2308 від 31.08.2011р. яким визначено разом до сплати ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(30%) -91 066, 71 грн..
Заборгованість, що є спірною в сумі 48 747, 98 грн. складається з орендної плати за березень 2011р. -11 987, 37 грн. (до сплати визначено всього 12 016, 05 грн. з яких при врахуванні в обліку погашення по сумі 28, 68 грн. несплаченими залишились 11 987, 37 грн.), та платежів за квітень 2011р. на суму 12 172, 26 грн., за травень 2011р. в сумі 12 269, 64 грн., за червень 2011р. в сумі 12 318, 71 грн..
Згідно з п. 14.1 договору, договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 15 грудня 2010р. до 14 листопада 2013 включно. Наведеним підтверджується чинність укладеного між сторонами договору в періоді що є спірним у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 5.4 договору сторони погодили обов'язок орендаря з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його підписання. Якщо протягом 5-ти дні Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаний сторонами.
Акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.08.2011р. згідно договору № 37-14-81 від 15.12.2010р. відповідачем не підписаний, документів, які підтверджують наявність заперечень щодо підписання вказаного акту чи вмотивованої відмови орендаря від його підписання, суду не надано, послуги за період зазначений в такому акті вважаються наданими.
При цьому судом враховуються заперечення відповідача мотивовані посиланнями на ч. 6 ст. 762 ЦК України та отримане погодження від орендодавця (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області) щодо відсутності його заперечень проти звільнення від сплати орендної плати на час коли орендоване майно не використовується, однак документів, які підтверджують вирішення зазначеного питання між сторонами договору у встановленому порядку, суду не представлено.
В силу положень договору (п. 14.3) зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за письмовим погодженням сторін та уповноваженого органу управління; зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
До матеріалів справи відповідачем представлено в копії додаткову угоду № 1 від 04.08.2011р. яка укладена до договору, що не є предметом даного спору у відношенні приміщення 80 кв.м., і така угода не підписана балансоутримувачем -ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Представленими відповідачем (ТОВ «Шоколадниця-Україна») листами отриманими від ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль»за вих. № 01-22-3919 від 21.10.2011р., № 02-22-77 від 22.12.2011р. підтверджується, що таку ж додаткову угоду було складено і до договору № 37-14-81 від 15.12.2010р. з умовами про звільнення від сплати орендної плати до 01.07.2011р., однак в порядку погодженому договором зміни до договору не були погоджені з балансоутримувачем, як стороною договору.
Так, листом від 21.10.2011р. позивач просив у строк 10 календарних днів надати належним чином засвідчені копії додаткових угод, а у листі від 22.12.2011р. відзначалось, що станом на 15.12.2011р. копії цих угод на адресу ДП МА «Бориспіль»не надходили.
Наведені обставини свідчать, що умови сплати орендних платежів за договором сторонами не змінювались, а згідно з п. 3.1 договору оплата здійснюється орендарем з дати підписання балансоутримувачем і орендарем акту передачі-приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписанням балансоутримувачем і орендарем акту передачі-приймання майна.
Положення, якими регулюються відносини оренди у сфері господарювання та які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін визначені у ст. 286 ГК України, і зокрема:
- орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством;
- орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди…
- строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
В даному випадку, суд враховує, що договір між сторонами укладено з метою використання орендного майна під розміщення кафе, а отримання дозволу на відкриття магазину обумовлене, в тому числі і укладенням такого договору оренди. Тобто, ризик неотримання дозволу (рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України) покладався на відповідача, і зазначена обставина не може бути підставою для звільнення орендаря від сплати орендних платежів.
Заборгованість в сумі 48 747, 98 грн., що утворилась по договору № 37-14-81 від 15.12.2010р. за період з березня по липень 2011р., станом на час вирішення спору відповідачем не сплачена, строк оплати є таким що настав15 числа місяця за яким рахується заборгованість.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За розглядом представлених до матеріалів справи документів, з урахуванням наявного порушення відповідачем строків виконання договору, суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені через відсутність вини відповідача у порушенні умов договору, зокрема в періоді в якому позивачем нараховані штрафні санкції.
В силу положень ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Нарахування пені за прострочення сплати починаючи з 16.01.2011р., позивачем проведено за виставленим ним рахунком-фактурою № 904/2308 від 31.08.2011р., що при наявності документів, підтверджуючих намагання вирішити питання про звільнення від сплати орендних платежів у період в якому орендне майно не використовувалось, а також обставин, які наведені у листі Київської обласної митниці за вих. № 16-45/19-360 від 14.01.2011р. щодо необхідності вчинення відповідних дій задля отримання дозволу на відкриття магазину безмитної торгівлі, в тому числі з можливим вирішенням питання щодо місцярозташування магазину з керівництвом ДП МА «Бориспіль», свідчить про відсутність винних дій відповідача у допущеному порушенні умов договору.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в оплаті за орендними платежами згідно з договором, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 971, 34 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 811, 18 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача у сумі 1 609, 50 грн. судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 255, 41 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна»(юрид. адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна 1/2, літ. «А»; адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової 11-Б, оф. 518-520; ідент. код 33744608) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль, ідент. код 20572069) 48 747, 98 грн. (сорок вісім тисяч сімсот сорок сім гривень 98 копійок) заборгованості по договору № 37-14-81 від 15.12.2010р., 971, 34 грн. (дев'ятсот сімдесят одну гривню 34 копійки) інфляційних втрат, 2 811, 18 грн. (дві тисячі вісімсот одинадцять гривень 18 копійок) 3% річних, 1 255, 41 грн. (одну тисячу двісті п'ятдесят п'ять гривень 41 копійку) витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 14.11.2012
Суддя Р.І. Самсін