ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/11655-2012 12.11.12
За позовом Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго"
про стягнення 299 913,50 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Мицько Н.М. по довіреності № 121 від 13.03.2012р.
від відповідача: Кремов І.Г. по довіреності № 174 від 14.09.2012р.
Обставини справи :
Приватне підприємство "Науково - виробнича фірма "VD MAIS" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" заборгованості в розмірі 299 913,50 грн. з яких: 34 788,16 грн. -сума основного боргу; 656,58 грн. -пені; 3% річних в розмірі 131,32 грн. та 364337,44 грн. вартість втраченого орендованого майна, відповідно до договору № 1-А від 01.02.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 24.10.2012 р. у зв'язку неявкою у судове засідання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 12.10.2012р.
У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
В процесі провадження представником відповідача надано суду оригінали платіжних доручень про сплату відповідачем суми основного боргу, які долучені до матеріалів справи. В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та відшкодування вартості втраченого орендованого майна.
У судовому засіданні 12.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
01.02.2012 р. між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма MAIS»(далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укркарго»(далі -орендар) укладено договір оренди № 1-А, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахування індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання Сторонами акта прийому -передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю.
Згідно п. 1.4 договору, включення до складу об'єкта оренди майна, яке не визначено у специфікації, що міститься у додатку до договору (специфікація), може бути здійснено шляхом укладення сторонами додаткової угоди до цього договору, яка повинна містити додаткову специфікацію, де сторони повинні вказати відомості про найменування, перелік та вартість майна, яке включається до складу об'єкта оренди.
Відповідно до п.1.5 договору, виключення зі складу об'єкта оренди майна, яке визначено у специфікації, та/або у додатковій специфікації, що міститься у вказаній в п. 1.4 Договору додатковій угоді, яка набрала чинності, може бути здійснено шляхом укладення Сторонами додаткової угоди до цього договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендар зобов'язаний повернутим об'єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії цього договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього.
Згідно з п. 3.2. договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди очищеним від бетону та бруду, без сколів , в тому ж стані, у якому його було передано в користування за цим Договором, з урахуванням нормального зносу, а також у стані, придатному для подальшого використання об'єкта оренди за цільовим призначенням без будь-якого ремонту або зміни складових об'єкта оренди, за винятком випадків, коли необхідність такого ремонту або заміни виникла внаслідок нормального зносу складових частин об'єкта оренди, який призвів до неможливості використання об'єкта оренди за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 3.8. договору у тому разі, якщо внаслідок перевірки об'єкта оренди з'ясується, що об'єкт оренди не відповідає умовам повернення, то протягом трьох робочих днів з дня складення висновку, сторони складають акт про виявлені недоліки, в якому вказують визначену цим договором вартість складових об'єкту оренди, в виявлено недоліки, а також строк такого відшкодування.
Пунктом 3.10. договору сторони домовились, що у разі ухилення орендарем від підписання акту про виявлені недоліки протягом вказаного у п. 3.8 цього договору строку та відсутності обґрунтованої незгоди орендаря з висновком, вважається, що орендар погоджується зі змістом висновку і зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вказану вартість складових об'єкту оренди, в яких виявлено недоліки, протягом трьох робочих днів з дня складення висновку, а також зобов'язаний підписати акт повернення таких складових об'єкту оренди у цей же строк.
Відповідно до п. 3.12 договору, датою повернення об'єкта оренди вважається дата підписання акту повернення, а у разі повернення об'єкту оренди частинами, датою повернення відповідної частини об'єкту оренди вважається дата підписання акта приймання-передачі, за яким відповідна частина об'єкту оренди повертається орендодавцю.
Згідно п. 3.13 договору, у разі прострочення повернення об'єкту оренди, Орендар зобов'язаний оплачувати користування об'єктом оренди за кожен день користування об'єктом оренди понад визначений цим Доктором строк у сумі, що визначається шляхом ділення місячної орендної плати (включаючи ПДВ) на відповідну кількість календарних днів в місяці, а також сплатити визначену цим Договором неустойку.
Пунктом 3.15 договору, сторони домовилися, що у разі ухилення Орендарем від повернення об'єкту оренди або його складових, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, протягом 10 робочих днів з дати, коли таке повернення/або підписання повинно було відбутись, Орендодавець має право вважати, що об'єкт оренди або його складові втрачені.
У разі втрати об'єкту оренди чи його складових Орендар за заявою Орендодавця зобов'язаний відшкодувати останньому вартість втраченого об'єкту оренди або його втрачених складових. Вказане відшкодування здійснюється у розмірі вартості втрачених складових об'єкта оренди, що визначена у відповідній специфікації на такі складові, з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.
Згідно з п. 7.1. договору за користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату.
Пунктом 9.1. договору сторони домовились, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2012р.
Відповідно до п. 10.4. договору у разі ухилення орендарем від повернення об'єкту оренди або його складових до дати розірвання цього договору, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, вважається, що об'єкт оренди втрачений орендарем і орендодавець має право вимагати від орендаря відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди.
Згідно п. 12.2 договору, за порушення Орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати Орендар зобов'язаний сплати ти Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 12.5 договору визначено, що у разі прострочення повернення об'єкта оренди, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми щомісячної орендної плати за кожний день прострочення повернення об'єкта оренди.
З матеріалів справи вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому -передачі від 01.02.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 16.05.2012р.№ 316 та від 27.07.2012р., № 481 позивач звертався з вимогою до відповідача про припинення умов договору, погашення заборгованості та повернення майна в натурі.
Також, 13.08.2012 р. позивач направив на адресу відповідач лист № 510, з якого вбачається оскільки орендоване майно не повернуто, у зв'язку з чим орендодавець просить відшкодувати на його користь вартість втраченого обладнання в розмірі 264337,44 грн. та сплатити заборгованість, яка виникла внаслідок несвоєчасного здійснення орендної плати в сумі 34 788,16 грн.
Проте, відповідач відповіді на вказані листи не надав, заборгованість не сплатив, частину обладнання не повернув.
За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендних платежах в розмірі 34788,16 грн. та заборгованість з відшкодування вартості втрачених об'єкті оренди в розмірі 264337,44 грн. відповідно до договору оренди № 1-А від 01.02.2012 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора та позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При розгляді справи судом встановлено, що після порушення провадження по даній справі відповідач повністю оплатив позивачу заборгованість.
Таким чином, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 34 788,16 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Тож, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідач майно не повернув з оренди та заборгованість з відшкодування вартості втрачених об'єкті оренди в розмірі 264377,44 грн. не сплатив.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідно до договору зберігання № 1-А від 01.02.2012 р. в розмірі 656,58 грн.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.
Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 656,58 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди № 1-А від 01.02.2012 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 131,32 грн. за період з 11.05.2012 р. до 11.08.2012 р.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 131,32 грн. за період з 11.05.2012 р. до 11.08.2012 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування вартості втрачених об'єків оренди в розмірі 264377,44 грн., 3% річних в сумі 131,32 грн. та 656,58 грн. -пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Укркарго»(02121, м. Київ, вул. Світла, 3, код ЄДРПОУ 32526584) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма MAIS» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 236 377 (двісті тридцять шість тисяч триста сімдесят сім) грн. 44 коп. -відшкодування вартості втрачених об'єктів оренди, 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 58 коп. -пені, 131(сто тридцять одну) грн. 32 коп. -3% річних, 5 303 (п'ять тисяч триста три) витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення основного боргу в сумі 34 788 грн. 16 коп. провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.11.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.