ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-16/11457-2012 06.11.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіграфмедіа"
до Державного підприємства "Національне газетно-журнальне видавництво"
про стягнення 183 879,91 грн.,
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
Від позивача: Карпапетян О.О. за дов.
Від відповідача: Михайленко А.Д. за дов.
09.10.2012р. в судовому засідання оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення 183 879,91 грн. заборгованості за надані послуги з виготовлення поліграфічної продукції за актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-02002 від 25.01.2010р., № ОУ-02004 від 03.02.2010р., № ОУ-02006 від 10.02.2010р., № ОУ-02007 від 03.03.2010р.
Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що оскільки відповідач є державним підприємством та фінансується з державного бюджету, на закупівлю товарів, послуг на суму, що перевищує 100 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" № 921 від 17.10.2008р. має бути застосовано процедуру закупівлі. Проте незважаючи на заборони, передбачені законодавством, у першому кварталі 2010 року між сторонами виникли відносини на загальну суму 183 879,91 грн. без застосування процедури закупівлі, у зв'язку з чим такий правочин є нікчемним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, встановив:
22.09.2009 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції № 09/09/22-01.
Згідно з п. 8.1. зазначеного договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення дії договору № 09/09/22-01, протягом січня-березня 2010 року на підставі замовлень відповідача (№043 від 22.01.2010р., № 044 від 22.01.2010р., № 053 від 28.01.2010р., № 054 від 28.01.2010р., № 070 від 08.02.2010р., № 071 від 08.02.2010р., №105 від ,2.03.2010р.) та рахунків-фактур (№ СФ-02002 від 22.01.2010 р. на суму 55 679,98 грн., № СФ-02004 від 01.02.2010 р. на суму 55 679,98 грн., № СФ-02006 від 09.02.2010р. на суму 49 819,97 грн.,№ СФ-02007 від 01.03.2010 на суму 22 699,98 грн.) позивачем надано відповідачу поліграфічні послуги на загальну суму 183 879,91 грн.
Прийняття послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-02002 від 25.01.2010р., № ОУ-02004 від 03.02.2010р., № ОУ-02006 від 10.02.2010р., № ОУ-02007 від 03.03.2010р., підписаних обома сторонами.
Разом з тим, відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою від 20.06.2011 про погашення заборгованості, яка залишилась без відповіді та виконання.
Наявність заборгованості також підтверджується Актом звіряння розрахунків, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств, відповідно до якого станом на 01.08.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по Актах від 25.01.2010, від 03.02.2010р., від 10.02.2010р. та від 03.03.2010р. становить 183 879,91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України , якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Направлення відповідачем замовлень на виготовлення продукції в силу положень ст. 641 ЦК України є пропозицією укласти договір, а виготовлення позивачем відповідної продукції вважається прийняттям такої пропозиції, у зв'язку з чим між сторонами (позивачем як виконавцем, а відповідачем як замовником) фактично виникли відносини з надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом Відповідно до ЦК України,(ст.ст. 526, 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У зазначених вище рахунках-фактурах, виставлених позивачем відповідачу для оплати послуг, визначається дата здійснення їх оплати, разом з тим, доказів їх оплати відповідачем суду не надано.
Твердження відповідача про нікчемність договору № 09/09/22-01 від 22.09.2009р. не приймається судом до уваги, у зв"язку з необгрунтованістю та недоведеністю. Доказів на підтвердження обставин, з якими чинне законодавство України пов"язує нікчемність правочину, суду не надано.
Посилання відповідача на норми Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" не заслуговують на увагу суду, оскільки статтею 1 Бюджетного кодексу України встановлено, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу, проте відповідач не є розпорядником бюджетних коштів.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Національне газетно-журнальне видавництво" (03040, м. Київ. вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 16482679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіграфмедіа" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104-А, код ЄДРПОУ 31236266) 183 879 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 91 коп. заборгованості, 3 667 (три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 60 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя О.М. Ярмак
Повне рішення складено 14.11.2012р.