ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/12863-2012 02.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто страхування"
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 298,85 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Крашеннікова М.І. (дов. б/н від 01.01.2012 р. )
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 298,85 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Volkswagen Golf", державний номер АА 9119 СІ, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Григоряна В.Л., цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo Lanos", державний номер АА 6597 КА була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12863-2012, слухання справи призначено на 09.10.2012 року.
09.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 09.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.09.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судове засідання також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. розгляд справи було призначено на 02.11.2012 року
Представник відповідача в судове засідання 02.11.2012 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 не виконав , письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2012 р. надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
28.10.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Просто страхування" (страховик) та Жирним О.А. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 214150, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Volkswagen Golf", державний номер AA 9119 СI.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2011 року у м. Києві по вул. Полярна сталося ДТП за участю автомобіля марки "Volkswagen Golf", державний номер AA 9119 СI та автомобіля марки "Daewoo Lanos", державний номер AA 6597 KA, яким керував Григорян В.Л.
ДТП сталася в результаті порушення Григоряном В.Л. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2011 року у справі № 3-10569/11.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo Lanos", державний номер AA 6597 KA була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6642102 від 07.08.2011 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Volkswagen Golf", державний номер AA 9119 СI отримав механічні пошкодження.
Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 1 298,85 грн., про що склав страховий акт від 02.02.2012 року.
Зважаючи на вищенаведене, 12.12.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 04-2745 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 298,85 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6642102 від 07.08.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 1 298,85 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Daewoo Lanos", державний номер AA 6597 KA, яким керував Григорян В.Л., спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Volkswagen Golf", державний номер AA 9119 СI.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер AA 6597 KA, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2011 року у справі № 3-10569/11.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер AA 6597 KA була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/6642102 від 07.08.2011 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -1 000,00 грн., строк дії полісу з 07.08.2011 року до 06.08.2012 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу АА/6642102) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Приписами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Згідно приписів пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В матеріалах справи відсутній звіт (акт) або висновок експерта (експертного дослідження) або інший документ, що підтверджує визначення матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась 12.12.2011 року у м. Києві по вул. Полярна , у відповідності до чинного законодавства України, та який може бути оцінений судом як належний доказ розрахунку витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу в розумінні статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено виникнення права регресної вимоги саме у такому розмірі фактичних витрат, як були необхідні для виплати страхового відшкодування власнику автомобіля марки "Volkswagen Golf", державний номер AA 9119 СI в результаті спірної ДТП.
Даної правової позиції притримується Вищий Господарський суд України у постанові від 21.10.2010 року у справі № 3/694.
Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику та відсутність висновку експерта (експертного дослідження) або іншого документу, що підтверджує визначення матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1 298,85 грн. є не доведеними, належними доказами не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.
Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного
тексту рішення 07.11.2012 року
Суддя С.В. Стасюк