ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/12424-2012 02.11.12
За позовом Фізичної особи-підприємця Єфімчук Олександра Леонідовича
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
про стягнення 133 500,00 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Зубашенко Ю.В. (дов. б/н від 01.10.2012 року.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фізична особа-підприємець Єфімчук Олександр Леонідович (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 133 500,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12424-2012, слухання справи призначено на 02.10.2012 року.
02.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 14.09.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним.
Представник позивача у судове засідання 02.10.2012 року з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року виконав частково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 02.11.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання додаткових доказів по справі.
У судове засідання 02.11.2012 року повторно не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2012 р. надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
22 березня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем Єфімчуком Олександром Леонідовичем та Приватним підприємством "Пелікан" було укладено Договір про відступлення права вимоги № 21/12, згідно якого Приватне підприємство "Пелікан" (Первісний кредитор) передав, а Фізична особа - підприємець Єфімчук О.Л. (Новий кредитор) прийняв право грошової вимоги у розмірі 133 500,00 грн., що виникло у зв'язку із незаконним списанням Акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", з поточного рахунку Первісного кредитора коштів в розмірі 133 500,00 грн., про що свідчить виписка по особовому рахунку Приватного підприємства "Пелікан" за 07.09.2009 року (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).
Судом встановлено, що Постановою Господарського суду Волинської області від 01.06.2009 року у справі № 7/62-Б Приватне підприємство "Пелікан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.
Як вбачається із наданої позивачем копії виписки із газети "Урядовий кур'єр" за № 112(4018) від 25.06.2009 року, в останній було опубліковано інформацію про визнання Приватного підприємства "Пелікан" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк" від імені якого діяла Львівська обласна філія було самостійно списано з поточного рахунку Приватного підприємства "Пелікан" кошти в розмірі 133 500,00 грн.
За твердженням позивача, списання проведено без відома ліквідатора Приватного підприємства "Пелікан" на підставі розпорядження № 070909 від 07.09.2009 року.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 133 500,00 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 7 березня 2002 року № 3080-ІІІ року із статті 14 виключено норми, які дозволяли боржнику при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольнити вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється дія мораторію.
Згідно зі статтею 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство та не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону.
У відповідності до статей 25, 26 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора покладено обов'язок по формуванню ліквідаційної маси та виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута.
Як вже зазначалось вище, в газеті "Урядовий кур'єр" за № 112(4018) від 25.06.2009 року було опубліковано інформацію про визнання Приватного підприємства "Пелікан" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.
Відповідно до статті 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено наслідки визнання боржника банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
- укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;
- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Крім того, стаття 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відомостей про визнання боржника банкрутом до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому статтями 23, 31 Закону.
З аналізу наведених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що саме призначений судом ліквідатор банкрута повинен розподілити кошти банкрута і скерувати їх на погашення вимог кредиторів з дотриманням вимог Закону щодо черговості та пропорційності (стаття 31 Закону). Інші особи не мають права розпоряджатися коштами банкрута, втручатись у дії ліквідатора та привласнювати його повноваження.
Відповідно до пунктів 2.27., 2.28. Постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 року № 22 (надалі по тексту - Постанова № 22) у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника на час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника у встановленому порядку. У разі прийняття судом постанови про визнання платника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання платіжні доручення платника, який визнаний банкрутом, постанови про арешт коштів на рахунках платника. При цьому розпоряджається рахунком орган, уповноважений на це відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, пунктом 2.38. Постанови № 22, визначено, що повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав, внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. При цьому за списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.
Зважаючи на вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у Акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" від імені якого діяла Львівська обласна філія не було правових підстав для списання коштів в рахунок погашення кредиту згідно кредитного Договору № 070/22.2-168 К від 05.09.2008 року.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що списані Львівською обласною філією Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" кошти у розмірі 133 500,00 грн. підлягають поверненню позивачу, як безпідставно списані.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору, покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, ЄДРПОУ 00039019) на користь Фізичної особи-підприємця Єфімчука Олександра Леонідовича (79052, Львівська обл., м. Львів, вул. Сяйво, буд. 21/139, ідентифікаційний номер 3002011295) 133 500 (сто тридцять три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. безпідставно списаних коштів, 2 670 ( дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного
тексту рішення 07.11.2012 року
Суддя С.В. Стасюк