ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-72/12967-2012 08.11.12
За позовом Державного комітету телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо)
до Приватного підприємства "П П І"
про стягнення 58 131,60 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Чепурний О.П.
від відповідача: не з'явились
Державний комітет телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо) (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «П П І»(далі-відповідач або ПП «П П І») про стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів у сумі 58 131,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані завищенням відповідачем вартості робіт за договором №17 від 03.10.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання ними вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресу (станом на 10.10.2012р.): 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 2, проте конверти до суду повернулись, з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 08.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
03.10.2008 р. між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо) та Приватним підприємством "П П І" укладено договір №17, умовами якого передбачено, що позивач доручає, а відповідач бере на себе обов'язок по виконанню поточного ремонту приміщень в адміністративному будинку Державного комітету телебачення та радіомовлення України, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, згідно Кошторису.
Відповідно до п. 1.2. договору по закінченні робіт з п. 1.1 у присутності представників позивача й відповідача сторони підписують двосторонній «Акт виконаних робіт».
Згідно п. 3.1. договору загальна вартість робіт даного договору складає: 99 517,20 грн., у тому числі ПДВ. За рахунок загального фонду 19 517,20 грн. За рахунок спеціального фонду 80 000,00 грн.
Пунктом 3.3. договору передбачено порядок розрахунків: кошти перераховуються позивачем на розрахунковий рахунок відповідача після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення виконання робіт і підписання «Акту виконаних робіт».
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав всі передбачені договором роботи на загальну суму 99 516,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2) та довідками про вартість робіт (ф. КБ-3), а позивач в свою чергу розрахувався за виконані підрядні роботи на суму 99 516,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).
Як підтверджується матеріалами справи, Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача та встановлено:
- завищення обсягів виконаних робіт ПП «ППІ»на загальну суму 971,74 грн., що є порушенням вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 чим понесено збитки;
- в порушення вимог п. 3.3.4., п. 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000, ПП «ППІ»вартість прямих витрат на суму 37 683,60 грн. не підтверджено даними бухгалтерського обліку, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт чим нанесено збитки.;
- ПП «ППІ»не надано розрахунки загальновиробничих витрат, не надано обґрунтування величини і структури показників, які склалися за попередній звітний період, що є порушенням вимог п. 4.2.1.5., п.4.2.1.6. ДБН Д.1.1-1-2000 внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт на суму 20 448,0 грн.
Як зазначає позивач, відповідач відшкодував безпідставно отримані бюджетні кошти на суму 971,74 грн. шляхом перерахування їх на рахунок позивача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України за результатами проведеної ревізії викладені у листі від 25.07.2011 р. №03-14/1120, за яким вимагається стягнути з відповідача зайво сплачені кошти в сумі 58 131,60 грн., оскільки проведено документальну та фактичну перевірку правильності визначення вартості виконаних робіт.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №17 від 03.10.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що договором №17 від 03.10.2008 р. сторони погодили ціну договору, яка становить 99 517,20 грн.
Також встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.
Відповідач за виконані роботи розрахувався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Таким чином, сторони належним чином виконали свої зобов'язання, які виникли на підставі укладеного договору та які і визначалися самим договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Підписавши договір, сторони погодили всі істотні умови договору та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів, хоча зазначені кошти були перераховані на підставі договору №17 від 03.10.2008 р. та за виконані роботи, фактичних розмір та вартість яких підтверджується актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2) та довідками про вартість робіт (ф. КБ-3), які також підписувалися позивачем.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони погодили вартість робіт в договорі, зміна умов якого в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані належним чином та оплачені, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися умови договору №17 від 03.10.2008 р., положення законодавства та прав позивача, перераховані кошти не являються безпідставно отриманими, а тому суд визнає необґрунтованими вимоги позивача та відмовляє у їх задоволенні.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 13.11.2012 р.
Суддя Бондарчук В.В.