"13" листопада 2012 р. Справа № 24/5005/570/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУдовиченка О.С.,
суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),
Міщенка П.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Колективного підприємства "Електротехсервіс",
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року,
у справі № 24/5005/570/2012 Господарського суду Дніпропетровської області,
за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область),
до Колективного підприємства "Електротехсервіс" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область),
про визнання банкрутом, -
У січні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі за текстом -УПФ України в Заводському районі) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання банкрутом Колективного підприємства "Електротехсервіс" (далі за текстом -КП "Електротехсервіс"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2012 року у справі № 24/5005/570/2012 (суддя -Калиниченко Л.М.) визнано КП "Електротехсервіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Денисенко Дениса Вячеславовича, інше.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у справі № 24/5005/570/2012 (головуючий суддя -Вечірко І.О., судді: Верхогляд Т.А., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу КП "Електротехсервіс" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року повернуто заявникові без розгляду, на підставі п. 3) ст. 97 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, КП "Електротехсервіс" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року, справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги в іншому складі суду.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2012 року касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року повернуто КП "Електротехсервіс" з підстав, встановлених п. п. 3), 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, 11.10.2012 року КП "Електротехсервіс" вдруге звернулось з касаційною скаргою (вих. № 15 від 08.10.2012 року), у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року, справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги в іншому складі суду. Одночасно, текст касаційної скарги містить клопотання про звільнення КП "Електротехсервіс" від сплати судового збору.
Розглянувши матеріали касаційної скарги КП "Електротехсервіс", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 17 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги у справі про банкрутство у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2012 року було відмовлено у задоволенні клопотання КП "Електротехсервіс" про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання КП "Електротехсервіс" про звільнення його від сплати судового збору (заявлене у вдруге поданій касаційній скарзі), колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/869/2012 від 05.07.2012 року).
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, КП "Електротехсервіс", посилаючись на відсутність у нього грошових коштів, не вказує, якими конкретно доказами це підтверджується. При цьому, зважаючи на наданий з матеріалами касаційної скарги Лист від 02.10.2012 року (вих. № 0109-20-1-22-284) колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що цей Лист не є належним доказом, який би свідчив про наявність підстав для звільнення КП "Електротехсервіс" від сплати судового збору, оскільки взагалі не містить відомостей про майновий стан КП "Електротехсервіс". При цьому, як вже було відзначено господарським судом касаційної інстанції в ухвалі від 05.09.2012 року, КП "Електротехсервіс" оскаржує в апеляційному порядку та просить скасувати повністю постанову Господарського суду від 10.07.2012 року (якою КП "Електротехсервіс" визнано банкрутом), тобто, по суті, заперечує наявність підстав для визнання його банкрутом і свою неплатоспроможність зокрема.
Інших підстав для звільнення його від сплати судового збору скаржником не наведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що заявником, в порушення вказаних вище норм законодавства, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та не наведено належних підстав для звільнення від сплати судового збору.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що КП "Електротехсервіс" не відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, згідно зі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про порушення заявником касаційної скарги вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.
Крім того, за приписами п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Однак, подана КП "Електротехсервіс" касаційна скарга цим вимогам не відповідає, оскільки не містить посилання на порушення, які були допущені апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали (про повернення апеляційної скарги на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2012 року), та які норми (назва нормативного акту, номер статті тощо), при цьому були порушені апеляційним господарським судом, і яким чином ці порушення вплинули на прийняття оскаржуваного судового рішення.
Якщо в касаційній скарзі не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).
Враховуючи наведене, допущені КП "Електротехсервіс" порушення вимог розділу ХІІ1 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду з підстав п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Водночас, колегія суддів касаційної інстанції повторно звертає увагу КП "Електротехсервіс" на порушення ним приписів ст. 3 ГПК України, згідно з якою мова господарського судочинства визначається ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
В свою чергу, ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначає, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Державною мовою України є українська мова (ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики").
Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне також відзначити, що, як свідчать матеріали справи, скаржник не вперше звертається з касаційними скаргами на різні процесуальні акти, не дотримуючись вимог процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 91, 106, 111 ГПК України.
Відповідні дії скаржника можуть бути розцінені як такі, що скеровані на затягування розгляду справи по суті, а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 13 ЦК України "зловживання правом". При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ч. ч. 3, 6 вказаного правового положення встановлено недопустимість дій особи щодо зловживання правом, а суд, в таких випадках, наділений повноваженнями щодо зобов'язання такої особи припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом, зокрема, передбачені п. 5) ч. 1 ст. 83 ГПК України.
Крім того, у випадках зловживання процесуальними правами, господарський суд має право відреагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений ст. 90 ГПК України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав, також і шляхом надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 110, п. п. 4), 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року у справі № 24/5005/570/2012 Господарського суду Дніпропетровської області повернути Колективному підприємству "Електротехсервіс".
Головуючий суддя О.С. Удовиченко
судді: В.Ю.Поліщук
П.К. Міщенко