Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "06" листопада 2012 р. Справа № 2/5007/981/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11.09.12)
від відповідача: ОСОБА_2 (адвокат, угода від 11.09.12)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Коростень)
про спонукання вчинити певні дії
Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача знести приміщення бару, яке знаходиться по АДРЕСА_3, яке на думку позивача незаконно прибудоване до належного позивачу приміщення кінотеатру по АДРЕСА_3.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача заперечив проти позову, зазначив, що приміщення бару належить відповідачу на праві власності, яке набуто в установленому порядку.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Позивач є власником нежитлової будівлі кінотеатру "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована у м.Коростень, АДРЕСА_3 Житомирської області, загальною площею 339,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом, яке видане 14.09.2007 приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №8840 (а.с.5). Право власності позивача зареєстровано Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" (а.с.6).
До належного позивачу приміщення кінотеатру прибудовано приміщення бару, що належить відповідачу і має адресу: АДРЕСА_3-А. Правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності відповідача на приміщення бару, є рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.06.2007 по справі №2-1541/2007, яким вирішено: "Визнати за ОСОБА_4 право власності на недобудовану будівлю приміщення бару, що знаходиться по АДРЕСА_3". (а.с.24). Право власності відповідача зареєстровано Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" (а.с.22).
Господарським судом, з метою повного та об'єктивного розгляду справи витребовувались інвентарні справи на належні сторонам об'єкти та цивільна справа, в межах якої прийнято районним судом вказане рішення. Дослідивши зібрані по справі докази господарський суд встановив наступне.
Зі змісту рішення Коростенського міськрайонного суду від 13.06.2007 по справі №2-1541/2007 (далі рішення міськрайсуду) вбачається, що воно прийнято на підставі документів, які містяться в матеріалах цивільної справи. Зокрема, в рішенні міськрайсуду зазначено наступне:
- Рішенням виконкому Коростенської міської ради №171 від 18.06.98, яким ОСОБА_4, як фізичній особі (так зазначено в рішенні міськрайсуду), надано дозвіл на проведення прибудови нежитлового приміщення по АДРЕСА_3-а.
- Будівництво (ОСОБА_4 приміщення бару) проводилось на земельній ділянці, яка відповідно до рішення виконкому Коростенської міської ради №29 від 20 лютого 1997 р. була надана ОСОБА_4 в постійне користування та видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1114 га (так зазначено в рішенні міськрайсуду).
- Відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва слідує, що роботи виконані згідно з державними нормами.
Відповідно до ст. 35 ч.4 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, факти, які встановлені в рішенні міськрайонного суду не узгоджуються з матеріалами цивільної справи та із зібраними господарським судом доказами.
Так, виконком Коростенської міської ради 18.06.1998 прийняв рішення №171, яким дозволив прибудувати до кінотеатру "ІНФОРМАЦІЯ_1" приміщення бару підприємцю ОСОБА_4 (а.с.62), а не фізичній особі, як вказав в рішенні міськрайсуду. До того ж господарський суд звертає увагу, що витяг з рішення виконкому Коростенської міської ради, який міститься в матеріалах цивільної справи, містить виправлення, а саме, слово "підприємцю" видалене за допомогою коректора. (а.с.106)
Окрім того, розмір земельної ділянки, яка надана ОСОБА_7 в постійне користування, становить 0,0114 га, а не 0,1114 га, як вказав в рішенні міськрайсуд, що підтверджується рішенням виконкому Коростенської міської ради №29 від 20.02.1997 (а.с.63) та копією державного акту, який міститься в матеріалах цивільної справи та в матеріалах справи господарського суду (а.с.90).
Суттєвою ознакою будівлі є її площа, конфігурація, конкретне місце розташування. Враховуючи, що приміщення бару є прибудовою до приміщення, яке належить іншій особі, ці показники мають суттєве значення. Рішення міськрайсуду не містить цих ідентифікуючих ознак.
З плану розташування приміщення кінотеатру та приміщення бару, який міститься в матеріалах інвентаризаційних справ вбачається, що приміщення бару розташоване таким чином, що унеможливлює доступ позивача до належного йому приміщення. Доступ до таких приміщень кінотеатру як приміщення 1-7, 1-8, 1-9 неможливий. (а.с.10, 40)
Дійсно, однією з підстав набуття права власності на нерухоме майно є рішення суду. Однак враховуючи те, що рішенням міськрайсуду не чітко ідентифіковано майно, на яке визнано право власності, а наявне розташування приміщення бару містить ознаки порушення прав позивача, рішення міськрайонного суду постановлене у відсутності власника кінотеатру, господарський суд при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Серед документів, які підтверджують право власності відповідача на приміщення бару є:
- Рішення виконкому Коростенської міської ради №171 від 18.06.98, яким дозволено підприємцю ОСОБА_4 прибудувати до кінотеатру "ІНФОРМАЦІЯ_1" приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_3. (а.с.62)
- Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 09.09.98, з якого вбачається, що на комісію представлений торговий павільйон загальною площею 136 кв.м. (а.с.91)
- Державний акт на право постійного користування землею, з якого вбачається, що в користування ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,0114 га (114 кв.м.) для встановлення торгівельного кіоску. (а.с.90)
- Вищевказане рішення міськрайонного суду, яким визнано за ОСОБА_4 право власності на недобудовану будівлю приміщення бару, що знаходиться по АДРЕСА_3-а.(а.с.62)
Як вбачається з перелічених документів, вони не узгоджуються між собою в частині площі належного відповідачу приміщення. Так, державний акт на землю вказує на площу 114 кв.м., акт комісії на 136 кв.м. Рішення суду та рішення виконкому не містить вказівку на площу.
Фактично, згідно інвентарної справи, приміщення бару за зовнішніми обмірами має площу 179,1 кв.м. (а.с.105), що значно перевищує розмір виділеної відповідачу земельної ділянки.
Таким чином з однієї сторони відповідач є власником приміщення бару на підставі рішення суду, з іншої - правовстановчими документами чітко не визначено розмір цього приміщення.
Також з план-схеми, яка міститься в інвентарній справі господарським судом встановлено, що приміщення бару, яке зазначено, як приміщення 1-5, перешкоджає доступу до двох вікон та двох дверних отворів приміщення кінотеатру, яке належить позивачу, а фактично позбавляє позивача доступу до належних йому приміщень, які зазначені на плані як приміщення 1-7, 1-8, 1-9, тобто порушує право власності позивача.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Крім того, відповідно до ст. 120 ч.1 Земельного кодексу України (в редакції на момент набуття права власності позивачем на приміщення кінотеатру) якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, господарський суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження того, що частина приміщення бару, яке за зовнішніми розмірами перевищує площу 114 кв.м. (визначену державним актом на землю) і яке одночасно перешкоджає позивачу у здійсненні його права власності (доступ до приміщень кінотеатру) є власністю відповідача, яка набута ним в установленому законом порядку, а тому підлягає знесенню з метою захисту прав позивача відповідно до ст.120 ч.1 ЗК України (в редакції станом на момент набуття позивачем права власності) та ст. 391 ЦК України.
За результатами зовнішніх обмірів загальна площа приміщення бару становить 128,5 кв.м., приміщення гаражу 28,9 кв.м. В площу приміщення бару входить приміщення 1-5 площею 22.7 кв.м., розташування якого безпосередньо порушує доступ позивача до належних йому приміщень 1-7, 1-8, 1-9.
Таким чином з метою захисту прав власності позивача, знесенню підлягають частина приміщення бару, а саме приміщення 1-5 внутрішньою площею 22,7 кв.м. як таке, що порушує право власності позивача в частині доступу до власних приміщень, та приміщення гаражу внутрішньою площею 23 кв.м. як таке, що порушує право власності позивача на земельну ділянку, необхідну для обслуговування власного нерухомого майна.
Оскільки позов задовольняється частково, судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 (11500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) знести приміщення 1-5 площею 22,7 кв.м., приміщення 1-6, площею 23,0 кв.м. в будівлі бару за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (11500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 536,50грн судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 12.11.12
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати: 1 - в справу