номер провадження справи 32/99/12
Запорізької області
31.10.12 Справа № 5009/3182/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, буд. 9, кв. 95, а/с 6130)
До відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 9)
про стягнення 218872,84 грн.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: Соломаха О.О., довіреність № 121-1/01-1226 від 31.08.2012 р.
від відповідача: Кожушко С.В., довіреність № 35/16 від 09.07.2012 р.
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 218872,84 грн., які складаються з 182853 грн. 60 коп. основного боргу за договором № 11/21-430/10 від 31.08.2010 р., 12999 грн. 28 коп. втрат від інфляції, 8887 грн. 63 коп. -3% річних та 14132 грн. 33 коп. пені за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3182/12, присвоєно справі номер провадження 32/99/12, з призначенням судового засідання на 26.09.2012 р.
Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою суду від 30.08.2012 р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2012 р.
Ухвалою суду від 10.10.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 17.10.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2012 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 5009/3182/12 продовжений на п'ятнадцять діб, розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р.
Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2012 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст.ст. 203, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 627, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 230, 232 Господарського кодексу України.
Представник відповідача підтвердив всі обставини, що викладені в позовній заяві та визнає позовні вимоги частково, а саме основний борг за договором № 11/21-430/10 від 31.08.2010 р. в сумі 182853 грн. 60 коп., 8887 грн. 63 коп. -3% річних та 14132 грн. 33 коп. пені за неналежне виконання умов договору, а щодо стягнення 12999 грн. 28 коп. втрат від інфляції за період з 07.01.2011 р. по 20.08.2012 р. заперечив, зазначив що з травня 2012 року почилась дефляція, тому сума втрат за даний період складає 7497 грн. Крім того, у зв'язку з фінансовою кризою та тяжким майновим станом, просить суд на підставі ст. 83 ГПК України, зменшити розмір неустойки.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 31.10.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
31.08.2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (позивачем у справі) та Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (відповідачем у справі) був укладений Договір закупки № 11/21-430/10 (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач зобов'язався виготовити та поставити відповідачу обладнання для виробу ССТ-850-275-2.5-УХЛ4 (АТЛА.651421.020), призначене споживачу ВАТ "ММК" (Росія, м. Магнітогірськ), в подальшому товар, у відповідності з специфікацією -Додатком № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити за нього грошовому суму. Позивач передає товар відповідачу в номенклатурі, кількості по цінам, в строки на умовах поставки та сплати, вказаних в договорі. (пункти 1.1, 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено, що вартість товару переданого по договору складає 218136,00 грн., в т.ч. ПДВ 36356,00 грн.
Пунктами 5.1-5.7. Договору зазначено, що відповідач перераховує на рахунок позивача, вказаний в договорі -авансовий платіж в розмірі 109068,00 грн., включаючи ПДВ -18178,00 грн. Протягом 3-х календарних днів з моменту отримання розрахунку від ВАТ "ММК", відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача залишок в сумі 109068,00 грн., включаючи ПДВ -18178,00 грн. Оплата вартості товару здійснюється у гривні України. Порядок оплати: банківські перерахування на рахунок позивача, вказаний в договорі. Вид розрахунку: безготівковий. Форма розрахунку: банківські переведення. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунку відповідача. Відповідач несе всі витрати, пов'язані з перерахунком грошових коштів на рахунок позивача.
На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу для сплати товару рахунок на оплату № 115 від 09.09.2010 р. на суму 358200 грн. в т.ч. ПДВ, копія долучено до матеріалів справи.
Пунктами 6.1-6.2. Договору передбачено, строк поставки товару по договору -75 днів з моменту виконання відповідачем передоплати по п. 5.1. Товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по якості -відповідно інструкції № П7 "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та ТНП по якості", затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р., по кількості - відповідно до інструкції № П6 "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та ТНП по кількості", затвердженою постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р.
На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача лише частину передплати яка склала 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5420 від 22.12.2010 р.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 11/21-430/10 від 31.08.2010 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за видатковою накладною № 3 від 06.01.2011 р. на суму 358200 грн. з ПДВ.
Поставлений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підписи повноважених представників відповідача на зазначеній видатковій накладній та на довіреності на отримання матеріальних цінностей № 1419 від 29.12.2010 р.
Зазначена видаткова накладна та довіреність узгоджені сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних документах.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Виходячи з умов п. 2.2.2 Договору, протягом 3-х календарних днів з моменту отримання розрахунку від ВАТ "ММК", відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача залишок в сумі 109068,00 грн., включаючи ПДВ -18178,00 грн.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 175346,40 грн. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 182853,60 грн.
11.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 121-1/02-962 з вимогою про погашення боргу за Договором № 11/21-430/10 від 31.08.2010 р. в сумі 182853,60 грн. та нараховані штрафні санкції, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору 11/21-430/10 від 31.08.2010 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи судом за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 182853,60 грн.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
На день вирішення спору судом відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі суду не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 182853,60 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 8887,63 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 07.01.2011 р. по 20.08.2012 р
Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення 12999,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які розраховані за період з 07.01.2011 р. по 20.08.2012 р.
Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних за прострочку оплати товару, поставленого за Договором № 11/21-430/10 від 31.08.2010 р., позивачем виконаний вірно, а вимога про стягнення з відповідача 8887,63 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягає задоволенню судом.
Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Згідно проведеного перерахунку судом розрахунку позивача щодо втрат від інфляції, встановлено, що за заявлений позивачем період (07.01.2011 р. по 20.08.2012 р.) інфляційні витрати не нараховувались з травня 2012 р., тому в вимозі про інфляційні витрати в сумі 5428,54 грн. слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів підлягає задоволенню в сумі 7570,74 грн.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 14132,33 грн. за період з 07.01.2011 р. по 07.07.2011 р.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі п. 7.4. договору, у випадку порушення строків передбачених договором строків оплати відповідачем, він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день оплати.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано вірно та підлягає стягненню в сумі 14132,33 грн.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" про стягнення з 218872,84 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають судом задоволенню частково.
Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання.
Суд розглянувши клопотання відповідача не вбачає об'єктивних обставин та виняткових випадків для зменшення суми неустойки.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" про стягнення 218872,84 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 05755571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, буд 9, кв. 95, а/с 6130, код ЄДРПОУ 13626132) 182853 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. основного боргу, 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 74 коп. інфляційних витрат, 8887 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 63 коп. -3% річних, 14132,33 (чотирнадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 33 коп. пені та 4268 (чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 89 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.11.2012 р.