"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/3302/11 (н.р.61/131-09)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи", м. Харків,
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012
зі справи № 5023/3302/11 (н.р. 61/131-09)
за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (далі -Підприємство), м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" (далі -Товариство),
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі -Національна рада), м. Київ,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -товариство з обмеженою відповідальністю "Торсат" (далі -ТОВ "Торсат"), м. Київ,
про спонукання до укладення договору,
за участю представників:
Підприємства -Турубарова О.І.,
Товариства -не з'явився,
Національної ради -не з'явився,
ТОВ "Торсат" -Маршавіної І.О.,
Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Товариства укласти з ним договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників.
Позовні вимоги Підприємства обґрунтовано публічним сповіщенням (публічним повторним сповіщенням) Товариством шляхом ретрансляції програм телеканалу "Fashion TV" виконань, зафіксованих у фонограмах (відеограмах), відеограм, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників.
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2012 (колегія суддів у складі: Денисюк Т.С. -головуючий суддя, судді Жигалкін І.П., Жиляєв Є.М.) у позові відмовлено.
Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 16, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 187, 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України), статей 1, 45 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та пунктів 1, 3, 4 розділу ІІ Розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 (далі -Порядок), мотивовано: недоведеністю комерційного використання Товариством фонограм і відеограм; відсутністю у сторін обов'язку укласти відповідний договір; неналежністю обраного позивачем способу судового захисту.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. -головуючий суддя, судді Білецька А.М., Плужник О.В.) назване рішення місцевого суду зі справи скасовано та позов задоволено.
Постанову апеляційного суду зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 43 Закону № 3792 та статей 179, 178 ГК України мотивовано обов'язковістю укладення відповідного договору для Товариства, яке, здійснюючи ретрансляцію телепрограм, є суб'єктом комерційного використання фонограм та відеограм.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи і правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників Підприємства і ТОВ "Торсат", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
За змістом статей 450, 452, 453, 454, 455 ЦК України, статей 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону № 3792: право на використання об'єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об'єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом, допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.
Відповідно до приписів статей 1, 43 Закону № 3792 і розділу ІІ Порядку Товариство є суб'єктом комерційного використання фонограм і відеограм, яке здійснює у формі публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) шляхом ретрансляції відповідних телепрограм.
Обов'язковість укладення суб'єктом комерційного використання фонограм і відеограм відповідного договору про виплату винагороди встановлена частиною третьою статті 179 ГК України, статтею 43 Закону № 3792 і пунктом 4 розділу ІІ Порядку (у чинній редакції).
У свою чергу, відповідач не оспорював та не оспорює здійснення ним діяльності з ретрансляції телепрограм до моменту прийняття місцевим судом рішення зі справи.
Разом з тим позовні вимоги товариства і не суперечать приписам статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України щодо способів судового захисту.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, з дотриманням наведених ним норм матеріального і процесуального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши те, що Підприємство є уповноваженою організацією колективного управління на збір відповідної винагороди, а Товариство є суб'єктом комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, беручи до уваги звернення Підприємства до суду з даним позовом у 2009 році та здійснення Товариством відповідної діяльності до прийняття місцевим судом рішення зі справи, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для судового захисту прав Підприємства, а тому й правомірно скасував рішення суду першої інстанції зі справи та прийняв нове рішення про задоволення позову.
При цьому посилання скаржника на припинення ним ретрансляції телепрограм з 01.07.2012 не вирішують наявних між сторонами спірних питань та не спростовують встановленого апеляційним господарським судом факту здійснення Товариством відповідної діяльності протягом тривалого часу (у тому числі в період судового розгляду даної справи).
Разом з тим підстави припинення виплати винагороди (зокрема, при припиненні використання об'єктів суміжних прав) визначаються договором.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 зі справи № 5023/3302/11 (н.р. 61/131-09) залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" - без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов