Справа № 2018/13114/2012
н/п 2-а/2018/494/2012
25.10.2012 Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої - судді Шмадченко С.І.,
за участю секретаря - Карпенко І.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання протиправних дій і відшкодування шкоди заподіяної внаслідок прийняття органом державної влади України нормативно -правового акту визнаного незаконним та про визнання бездіяльності відповідача щодо щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, -
15.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в якому просить: зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити йому в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з розміру 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат, стягнути на його користь затрачені на правову допомогу кошти в розмірі 300,0 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2010 р. позов ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 15.04.2010 року залишено без розгляду, а з 15.04.2010 року було відкрите провадження по справі.
На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка Харківським апеляційнм адміністративним судом від 18.07.2012 року була задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2010 року було скасовано в частині залишення без розгляду його позовних вимог за період з 15.10.2009 року по 15.04.2010 року та справу у вказаній частині було направлено до суду для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
В судове засідання сторони не з'явилися. ОСОБА_1 у позові просив справу розглядали без його участі. Представник Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України суд розглядає справу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 народився 19 листопада 1936 року.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням позивача з проставленим у ньому штампом «дитина війни».
У позові ОСОБА_1 просить захистити його права як «дитини війни»за період з 01.01.2008 року по дату винесення рішення у справі.
В обґрунтуванні позивач посилається на те, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому, як дитині війни виплати, його повідомлено не було, тому про факт порушення йому прав стало відомо лише після отримання листа Відповідача.
Однак, з цими доводами позивача суд не може погодитись.
Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яке передбачено ст.. 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст.. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" та про «Державний бюджет на 2010 рік»дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином суд вважає за можливе захисти права позивача за період з 15.10.2009 року по 15.04.2010 року
В іншій частині позовних вимог суд відмовляє, оскільки Законом України від 14.06.2011 р. № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»постанови Кабінету Міністрів України набирають законної сили з дня їх офіційного опублікування.
23.07.2011 р. була офіційно опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», пунктом 6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів сплачених ТОВ «Надія»за консультативно-правові послуги задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати не є оплатою правової допомоги в розумінні ст. 90 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», 90, 107 ч.1 і ч.2, ст.ст. 6-14, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання протиправних дій і відшкодування шкоди заподіяної внаслідок прийняття органом державної влади України нормативно -правового акту визнаного незаконним та про визнання бездіяльності відповідача щодо щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 15.10.2009 року по 15.04.2010 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 15.10.2009 року по 15.04.2010 року.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СУДДЯ -