30.10.2012
№ 2 а-219/2012
30 жовтня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого -судді Рудюк О.Д.,
при секретарі Данько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгорода адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Інспектора ДПС, роти ДПС ДАІ з забезпечення супроводження ст. сержант міліції Ізовітова Володимира Івановича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності і закриття провадження у дані справі у зв'язку відсутності в його діях складу правопорушення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.09.2012 року відповідачем було винесено постанову серії ВІ1 № 077537, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України, у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за порушення п. (33)3.34 правил дорожнього руху.
Також, позивач посилається на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 20.09.2012 року його протиправно було притягнуто відповідачем до адміністративної відповідальності, вважаючи що ним правил дорожнього руху не було порушено, просив її скасувати і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задддовольнити з підстав що зазначенні в заяві.
Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлялися. З урахуванням того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу у його відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.
20.09.2012 року відповідачем прийнято постанову серія ВІ1 № 077537 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Причиною спору між сторонами по справі стало, на думку позивача, неправомірні дії відповідача, щодо прийняття постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складена за наслідками його розгляду відповідачем не можуть оцінюватися судом в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, і інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 20.09.2012 року підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимога позивача стосовно закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки зазначене питання не відноситься до компетенції місцевого загального суду як адміністративного під час розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 94, 104, 105, 128, 158, 161, 162, 163, 171-2 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Інспектора ДПС, роти ДПС ДАІ з забезпечення супроводження ст. сержант міліції Ізовітова Володимира Івановича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВІ1 № 077537 від 20.09.2012 року, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.