Справа № 2012/7672/2012
2/2012/2394/2012
14 листопада 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова
У складі: головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Редіній Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на автомобіль, суд - ВСТАНОВИВ :
До Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом звернувся ОСОБА_1 та просив суд постановити рішення, на підставі якого стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 1 171084,34 грн. шляхом звернення стягнення на автомобіль марки PORSHE, модель CAYENNE TURBO, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнати за позивачем право власності на зазначений автомобіль.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 15.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивач надав у позику відповідачу 1 200000,00 грн.
Умовами договору встановлюється надання позики без нарахування процентів з зобов'язанням відповідача повернути позику частинами позивачу до 15 вересня 2018 року згідно графіку повернення коштів, який є невід'ємною частиною договору.
В забезпечення виконання вказаного зобов'язання за договором позики між позивачем та відповідачем було укладено договір застави від 27.02.2012 року, згідно з яким відповідач віддав у заставу належним йому на праві приватної власності автомобіль марки PORSHE, модель CAYENNE TURBO, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4, видане ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків 22 квітня 2008 року.
Відповідно до договору позики від 15.09.2011 року відповідач повинен був розпочати повернення позики з 01.11.2011 рок, тобто перший платіж повинен відбутися не пізніше 01.11.2011 року і продовжуватиме повертати її шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або готівкою в місті Харкові, щомісячно рівними частинами у розмірі 14 457,83 грн.
Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не дотримався вимог договору позики від 15.09.2011 року щодо повернення грошових коштів частинами у порядку встановленому графіком, який є невід'ємною частиною договору, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача за довіреністю від 26 вересня 2012 року ОСОБА_3, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити посилаючи на обставини викладені в рішенні вище.
Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 24 січня 2012 року, заявлені позовні вимоги не визнала, при цьому пояснила, що дійсно між сторонами було укладено договір позики, за яким відповідач отримав зазначені в договорі кошти, однак на даний час у відповідача скрутне матеріальне становище. До того ж строк повернення зобов'язання не сплинув, а сума автомобіля менша за суму боргу.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні було встановлено, що 15.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до п. 1 якого позивач надав у позику відповідачу 1 200 000 грн. (один мільйон двісті тисяч гривен). (а/с 6-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Умовами договору позики передбачалось надання позики без нарахування процентів з зобов'язанням відповідача повернути позику частинами позивачу до 15 вересня 2018 року згідно графіку повернення коштів, який є невід'ємною частиною договору. (а/с 8-10).
Прийняття вищезазначеної суми позики відповідачем від позивача підтверджується розпискою від 15.09.2011 року. (а/с 11).
Стаття 509 Цивільного кодексу України вказує, що зобов'язання є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають відповідно до підстав, зазначених у статті 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Пунктом 6 договору позики від 15.09.2011 року передбачено, що вимога позивача до відповідача за договором позики (повернення позики) може забезпечуватися заставою автотранспортного засобу або передачею в іпотеку майна, яке належить відповідачу. (а/с 6).
В забезпечення виконання вказаного зобов'язання за договором позики між позивачем та відповідачем було укладено договір застави від 27.02.2012 року, згідно з яким відповідач віддав у заставу належний йому на праві приватної власності автомобіль марки PORSHE, модель CAYENNE TURBO, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_1, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4, видане ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків 22 квітня 2008 року. (а/с 14-16).
Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава ст. 11 Закону України «Про заставу».
У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про Заставу»заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Пунктом 1.3 договору позики від 15.09.2011 року встановлено, що відповідач повинен був розпочати повернення позики з 01.11.2011 року (перше листопада дві тисячі одинадцятого) і продовжуватиме повертати її шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або готівкою в місті Харкові щомісячно рівними частинами у розмірі 14457 грн. 83 копійок. (а/с 6).
Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не дотримався вимог договору позики від 15.09.2011 року щодо повернення грошових коштів частинами у порядку встановленому графіком, який є невід'ємною частиною договору. (а/с 8-10). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання договору позики відповідачем було сплачено лише два платежі, що підтверджується розписками від 01.11.2011 року та від 01.12.2011 року. (а/с 12,13). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України, встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Також норми ч. 2 статті 1050 ЦК України, передбачені п. 7,8 договору позики від 15.09.2011 року. (а/с ).
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.
02.07.2012 року позивачем відповідачу була направлена вимога про дострокове повернення частини позики, що залишилася у розмірі 1 171 084,34 грн. у строк до 02.08.2012 року. (а/с 18).
Вказаний лист-вимога був отриманий відповідачем 02.07.2012 року, про що свідчить власноручний напис на листі, але у зазначений термін погашення останнім боргу здійснено не було. (а/с 18).
Станом на день подання позову відповідач не виконав зобов'язання, передбачені договором позики грошових коштів від 15.09.2011 року, у зв'язку з чим, сума заборгованості за договором позики складає 1 171 084,34 гривні.
Відповідно до п. 9 договору застави від 27.02.2012 року право звернення стягнення по цьому договору виникає у заставодержателя у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань та умов за договором позики від 15.09.2011 року в тому числі у разі несплати (повернення грошових коштів) позичальником у передбачені вищезазначеним договором позики строки. (а/с 14-16).
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за договором позики від 15.09.2011 року у позивача виникло право звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яке передано у заставу за договором застави від 27.02.2012 року.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжував має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором.
Договір застави містить умову про спосіб звернення стягнення на предмет застави, зокрема пунктом 11 договору застави від 27.02.2012 року передбачено, що у разі виконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань та умов за договором позики заставодержатель має право після одержання предмета застави у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим заставою зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет застави, якщо інше не встановлено законом або договором. (а/с 15).
Таким чином, договір застави від 27.02.2012 року містить умови про спосіб звернення стягнення, що передбачає передачу позивачу права власності на предмет забезпечувального обтяження в рахунок виконання зобов'язань за договором позики грошових коштів від 15.09.2011 року у порядку, встановленому ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Згідно вказаних положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»і на підставі п. 11.1 договору застави від 27.02.2012 року у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття права власності на нього.
Згідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо
предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
Як вбачається з рішення вище, позивачем були здійснені всі необхідні дії щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття права власності.
07.08.2012 року позивачем направлено відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з вимогою про виконання порушеного зобов'язання.
Повідомлення було надіслано одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Згідно вимоги, яка міститься у повідомленні від 07.08.2012 року, відповідач зобов'язаний протягом 30 днів виконати порушене зобов'язання за договором позики грошових коштів від 15.09.2011 року або передати предмет забезпечувального обтяження за договором застави від 27.02.2012 року у володіння позивача.
Протягом 30 днів після направлення повідомлення від 07.08.2012 року відповідач не виконав порушені зобов'язання за договором позики грошових коштів від 15.09.2011 року.
Для реалізації права на здійснення стягнення шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження рахунок виконання зобов'язань за договором позики грошових коштів від 15.09.2011 року позивач направив відповідачу вимогу від 17.09.2012 року про передачу предмета забезпечуваного обтяження у володіння позивача у строки, встановлені у вимозі. Вказана вимога була отримана відповідачем, але відповідач до цього часу не передав автомобіль у володіння позивача.
Таким чином, відповідач не виконав встановлені ст.ст. 28, 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обов'язок з передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння позивача, чим порушив право позивача на позасудове звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття права власності на автомобіль.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувала, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі, а тому підлягають безумовному задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 526, 530, 509, 1046, 1050 ЦК України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 26, ст. 27, ч. 2,3 ст. 28, ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на автомобіль -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 171 084,34 грн. на користь ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на автомобіль марки PORSHE, модель CAYENNE TURBO, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_1, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4, видане ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків 22 квітня 2008 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки PORSHE, модель CAYENNE TURBO, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В. В. Труханович