Справа № 22-ц/1690/3218/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3218/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Миронець О.К. Суддя-доповідач: Прядкіна О. В.
01 жовтня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Прядкіної О.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Панченко О.О.
При секретарі Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 липня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Ланна-агро» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та внесення виправлень в трудову книжку,-
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 27 липня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Рішення оскаржене ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позовних вимог щодо внесення виправлень в трудову книжку щодо його звільнення за прогули. Вважає, що суд дав невірну оцінку обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 з 19.07.2007р. прийнятий тимчасово тваринником МТФ Кумівського відділку ВАТ «Бурякорадгосп Ланнівський», яке в 2010р. реорганізовано у ПП «Ланна-агро» ( а.с.88).
Наказом № 21 від 24 лютого 2011р. звільнений з роботи за порушення трудової дисципліни згідно п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 31 січня 2011р.
-2-
Перед звільненням ОСОБА_2 перебував у відпустках з 9.12.2010р. по 4.01.2011р., з 4.01.2011р. по 14 січня 2011р. та з 15 січня 2011р. -на 15 днів без збереження заробітної плати ( а.с. 78,85-86).
Після відпустки позивач 31 січня 2011р. повинен був приступити до виконання своїх обов"язків.
Обґрунтовуючи поважність своєї відсутності на роботі, ОСОБА_2 посилається на те, що в телефонній розмові з бригадиром ОСОБА_3 поставив її до відома про те, що зайнятий на роботі в ВАТ «СУППР»і отримав дозвіл бригадира на відсутність на роботі у підприємстві «Ланна-агро».
Однак будь-яких заяв про надання позивачу відпустки без збереженення заробітної плати адміністрації підприємства не подавав, не отримавши у встановленому порядку такого дозволу.
Посилання позивача на усну домовленість між ним та бригадиром ОСОБА_3 не може бути прийнято до уваги, так як в обов"язки бригадира не входить вирішення питань, пов"язаних із звільненням від роботи, а відноситься до компетенції керуючого Кумівського відділку підприємств.
Так, в.о. керуючого Кумівського відділку Брижник О.М. 08 лютого 2011р. генеральному директору підприємства «Ланна-агро»подана доповідна записка про відсутність позивача на роботі з 31 січня 2011р. ( а.с. 79).
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
Позивач був відсутній на роботі без поважних причин та без відповідного дозволу та оформлення такої відсутності 15 робочих днів, у зв"язку з чим після отриманої згоди профспілкового комітету звільнений адміністрацією підприємства з дотриманням вимог трудового законодавства.
Прохання в апеляційній скарзі про зміну формулювання причин звільнення не містить належних доказів незаконності дій адміністрації при звільненні позивача з роботи за вчинені ним прогули.
Крім того, отримавши в серпні 2011р. трудову книжку у відповідача, в якій міститься запис про звільнення за прогули, позивач чітко не обґрунтовує свого прохання на зміну підстав для свого звільнення, тим більше, що він не подавав будь-яких заяв адміністрації відповідача з проханням його звільнити.
Таким чином, відсутні підстави і для задоволення вимог в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.