Справа № 1601/8140/2012
30.10.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді -Середи А.В.
при секретарі -Погорєловій Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрія Петровича про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В червні 2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрія Петровича про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що 22.05.2012р. керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 він рухався по Столичному шосе м. Києва. Швидкість руху авто була в рамках дозволеного.
Приблизно о 15.55 год. його було зупинено працівником ДАІ та продемонстровано вимірювальний прилад, на якому було зафіксовано швидкість 86 км/год та повідомлено, що він перевищив допустиму швидкість. Проте, на його запитання, яким чином співробітник ДАІ ідентифікував показання свого приладу з його автомобілем, останній не зміг нічого пояснити.
Незважаючи на це, інспектором дорожньо-патрульної служби Науменко А. П. складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ1№ 100764 від 22.05.2012р., де визнано позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що вказана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню з наступних підстав.
У даному населеному пункті до зупинки мого т/з інспектором ДПС він рухався із швидкістю допустимою 60-65 км/год., оскільки, рухаючись через населений пункт періодично звіряв свою швидкість із показами спідометра автомобіля. Рух його автомобіля відбувався у щільному потоці автотранспорту.
Крім того, з лівого боку по ходу руху, його автомобіль періодично обганяли інші автотранспорті засоби.
Безпосередньо перед зупинкою його т/з працівниками міліції позивач рухався із дозволеною швидкістю, не перевищуючи допустиму межу. У цьому він переконаний, оскільки, безпосередньо перед зупинкою його т/з позивач звернув увагу на покази мого спідометра, вони склали менше ніж 55км/год.
Факт фіксації перевищення швидкості не означає, що це порушення належить саме йому, оскільки, застосованим інспектором ДПС приладом вимірювання швидкості технічно неможливо встановити, що зафіксоване порушення було вчинене саме автомобілем позивача.
Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії АМ1 № 100764 від 22.05.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач - інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрія Петровича в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про день слухання справи був повідомлений належним чином, направив до суду заперечення.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно постанови інспектора ДПС 3-го взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрія Петровича серії АМ1 № 100764 вказано, що 22.05.2012 року о 15 год. 55 хв. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 по Столичному шосе м. Києва рухався зі швидкістю 86 км/год., перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті. Чим порушив п.п. 12.4 ПДР.
Дана постанова складена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. Так згідно ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність»у постанові повинні бути вказані реквізити документів про допуск типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні, а також повірки конкретного екземпляра прибору, яким проводився вимір, чого у даній постанові немає.
Зі ст. 19 Конституції України постає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, інспектор ДПС Науменко А.П. не прийняв міри до залучення свідків інкримінованого порушення та виніс відносно позивача постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Інспектор ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрій Петрович в судове засідання не з'явився, йому була направлена позовна заява з пропозицією надати відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують факт скоєння правопорушення, направив в судове засідання письмові заперечення.
Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заявлені відповідачі не з'явилися в судове засідання, ігнорували вимогу суду про необхідність надання матеріалів адміністративного провадження, належних заперечень, доказів, доводів і спростувань позовних вимог не надали, тому суд вирішив спір на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що є всі підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення, а підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,18,19,71,86, 158-163 КАС України, ст.ст.258,283,287, 288, 289, 292, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ Науменко Андрія Петровича про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 100764 від 22.05.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: -підпис-
Копія вірна:
Суддя: