справа №2-1112/11
провадження №2/414/252/2012
16 жовтня 2012 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Завізіон Т.В.
при секретарі Пасічник Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
та представника третьої особи Колінько О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 із третьою особою комунальним підприємством «Виробниче-житлово-ремонтно-експлуатаційне об»єднання»Жовтоводськї міської ради» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач 13.12.2011 року звернувся до суду з позовом, у якому просив постановити судове рішення, яким визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що остання не мешкає у спірному житлі на протязі більш ніж шести місяців без будь-яких поважних причин.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та посилаючись на ст. ст. 71 та 72 ЖК України просив його задовольнити.
Відповідачка в судовому засідання участі не приймала. Про день та час розгляду справи була сповіщена належним чином. В письмовій заяві просила розглянути справу у її відсутність, заперечуючи проти задоволення заявлених вимог.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачки про день та час розгляду справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідачка просила розглянути справу у її відсутність, суд вважає за можливе постановити по справі судове рішення без участі першої.
Представник КП ВЖРЄО просив постановити судове рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закон - ст.ст. 71, 72 Жилищного Кодекса України - встановил, що:
- При тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення впродовж 6 місяців. Якщо наймач або члени його родини були відсутні по поважних причинах більше ніж шість місяців, цей строк по заяві відсутнього може бути продовжено...
- Визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи більше встановленого законом терміну здійснюється у судовому порядку.
В судовому засіданні судом встановлені наступні факти та випливаючи з них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували між собою у шлюбі з 29.12.1978 року по 05.12.2011 року, про що свідчать копії свідоцтва про шлюб / а.с. 9/ та рішення Жовтоводського міського суду від 23.11.2011 року / а.с. 12/
Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей: доньку Юлію, 1979 року народження та сина ОСОБА_4, 1986 року народження.
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності і її основним наймачем, після смерті своєї матері, згідно рішення Жовтоводського виконавчого комітету № 24 від 27.01.2011 року, є позивач. / а.с. 11/
Довідка з місця проживання позивача, ксерокопії паспортних даних сторін /а.с. 5, 6, 13/ свідчать про те, що разом із позивачем у спірній квартирі зареєстровані його колишня дружина, відповідачка по справі, та син ОСОБА_4.
Із пояснень позивача в судовому засіданні також встановлено що відповідачка у 1995 році поїхала в м. Москва на заробітки, залишивши його із двома неповнолітніми дітьми, яким було 16 та 10 років відповідно, в Україні. З цього часу відповідачка стала приїздити додому раз на рік, у літній період часу для зустрічей із дітьми, а утриманням та вихованням дітей займався він та його матір. Так у відсутність матері діти закінчили середню школу, донька отримала дві вищі освіти та мешкає у м. Київ, а молодший син вступив до Вищого навчального закладу в м. Дніпропетровську.
У 2011 році він дізнався, що син кинув навчання та переїхав жити до матері в м. Москва і тоді ж від сина він дізнався, що відповідачка фактично створила нову сім»ю і мешкає із іншим чоловіком.
Після цього в грудні 2011 року він за згодою відповідачки розірвав із нею шлюб.
Із слів відповідачки та сина, з якими він спілкується по телефону та Скайпу йому відомо, що перша не має наміру повертатися на територію України і у теперішній час разом із сином вирішує питання про прийняття громадянства Росії.
У той же час, як пояснив позивач, відповідачка не бажає займатися питаннями приватизації спірного житлового приміщення, його обміну чи продажу, що він їй пропонував, тоді як він має намір зменшити розмір займаного ним житлового приміщення, оскільки йому матеріально важко утримувати трикімнатну квартиру, в якій фактично він проживає сам. З часу виїзду за межі України відповідачка жодним чином не опікувалася утримання спірного житла, не сплачувала комунальні послуги, не намагалася надати йому допомоги в отриманні житлових субсидій що становило його у скрутне матеріальне становище.
Позивач також пояснив, що він з свого боку ніколи не створював відповідачці перешкод у користуванні квартирою, але вона свого права на мешкання у спірному житлі не реалізовує оскільки не має бажання жити в ній.
Такі пояснення позивача знайшли своє об»єктивне підтвердження поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що мешкаючи по сусідству із сторонами на протязі більш ніж 20 років, вони знають, що дружина позивача ОСОБА_3 після розпаду Радянського Союзу поїхала в м. Москва і живе там до теперішнього часу. Спільних із відповідачкою дітей позивач виростив сам із допомогою своєї матері, яка померла у 2010 році і на поховання якої відповідачка навіть не приїхала. Свідки також підтвердили, що відповідачка на дуже короткий проміжок часу приїздила до м. Жовті Води і це було пов»язане із тим, що вона приїздила бачитися із дітьми. Після того, як діти повиростали та переїхали жити до інших міст відповідачка взагалі не стала з»являтися. Кожний із свідків підтвердив також в суді, що останній раз вони бачили відповідачку років п»ять назад, коли старша донька приїздила до батька із своїм маленьким сином у гості. При спілкування відповідачка заявляла про те, що вона не має наміру повертатися до України.
Анализ наведених у рішенні доказів дає суду змогу прийти до висновку, що відповідачка дійсно, на протязі більш ніж шести місяців, без будь-яких поважних причин не мешкає у спірному приміщенні, а тому повинна бути визнана такою, що втратила право користування ним.
Будь-яких доказів того, що відповідачка не мешкає у спірному приміщенні з поважних причин, перша суду не надала, у той час, як вона достовірно знає про суть спору, що розглядається в суді і у відповідності до ст. 60 ЦПК України мала б надавати суду докази на підтвердження своїх заперечень.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України та у відповідності із ст.ст. 11,15, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 із третьою особою комунальним підприємством «Виробниче-житлово-ремонтно-експлуатаційне об»єднання»Жовтоводськї міської ради» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскарженим шляхом подачі через Жовтоводський міський суд Апеляційному суду Дніпропетровської області на протязі 10 днів апеляційної скарги.
СУДДЯ: Т.В. Завізіон.