Справа№2035/9944/2012 Пр.№ 1/2035/1108/2012
09.11.2012 року м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Олізаренко С.М.., розглянувши скаргу приватного обвинувачення, що надійшла від ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ст. 27 КПК України справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 -232-2, 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення..
Вивчивши матеріали скарги у порядку, передбаченому ст.251 КПК України, суд вважає необхідним залишити скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України без розгляду, та повернути її заявнику з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку.
Форма і основні елементи змісту обвинувального висновку, а отже і скарги приватного обвинувачення, визначені статтями 223, 224 КПК України. Виходячи з цих положень закону, скарга потерпілого має складатися з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються обставини справи як їх вважає встановленими потерпілий, місце, час, спосіб, мотив і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, якими, на думку потерпілого, підтверджується обвинувачення. У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть обвинувачення, яка передбачає відповідальність за даний злочин, та прохання про порушення кримінальної справи. До скарги додаються список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси, вказівка на наявність речових доказів. Додається також копія скарги для вручення особі, що обвинувачується у вчинені злочину.
Всупереч вище зазначеним вимогам закону в скарзі ОСОБА_1 відсутні посилання на наявність свідків по справі з зазначенням їх адреси.
До того ж, в скарзі не зазначені відомості про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше, які мають важливе значення для правильного застосування кримінального закону та вирішення питання про вид та міру покарання, за умови доведеності їх вини у вчиненні інкримінованого злочину. Також заявник не наводить повних анкетних даних осіб у відношенні яких просить порушити кримінальну справу, що позбавляє суд можливості індивідуалізувати їх. Виходячи з конституційного принципу змагальності, суд позбавлений можливості з власної ініціативи витребувати такі дані.
На підставі викладеного, керуючись ст. 251 КПК України, суддя, -
Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України залишити без розгляду, повернувши її разом з доданими матеріалами заявнику.
Постанова в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з тих же підстав після усунення зазначених в постанові недоліків.
Суддя: С.М.Олізаренко