Рішення від 11.05.2012 по справі 2029/2-2540/11

11.05.2012 Суддя Ізмайлов І. К.

справа № 2029/2-2540/11

РІШЕННЯ н/п 2/2029/138/2012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

в складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарі -Гребенюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків завданих неправомірними діями та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків завданих неправомірними діями та відшкодування моральної шкоди.

Зазначила, що 26 січня 2011 року близько 21 години, вона вигулювала свою собаку породи жорсткошерстий фокстер'єр. Біля будинку АДРЕСА_1, коли мешканка будинку заходила до двору, з двору вибігла німецька вівчарка та накинулась на її собаку. Жінка намагалася відтягти вівчарку, яка тримала у зубах фокстер'єра. На галас жінки вибіг відповідач, почав кричати, схопив металевий прут, почав ним бити фокстер'єра, після того як вівчарка відпустила фокстер'єра відповідач наніс декілька ударів ногами по фокстер'єру та заколов його металевим прутом в зв'язку з чим її собака померла.

В подальшому уточнюючи позов просила стягнути з відповідача у відшкодування майнової шкоди на суму 60153,34 грн. яка складається з 5000 грн. витрачених на придбанням нею в м. Донецьку 30.07.2011 р. іншої собаки породи жорсткошерстого фокстер'єра; 284,36 грн. вартості залізничних квитків з м. Харкова до м. Донецька та зворотної дороги, куди вона їздила з матір'ю 30.07.11 р. з ціллю придбання нової собаки; 890 грн. вартості шуби в якій вона була 26.01.2011 р. і яка в зв'язку з тими подіями була зіпсована; 742,11 грн. витрат на лікування її та членів її сім'ї в зв'язку з погіршенням стану здоров'я після втрати собаки; 150 грн. вартості проїзду до ветеринарної клініки та обстеження собаки 27.01.2011 р.; 1165,6 грн. вартості проїзду до судів та прокуратури, пов'язаних з вирішенням питань щодо численних постанов, про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом загибелі собаки; 14 грн. вартості двох платних оголошень по встановленню свідків події яка відбулася 26.01.2011 р.; 45,7 грн. вартості 6 платних поштових відправлень зі скаргами до правоохоронних органів, органів прокуратури, Верховної Ради України, Президента України, в зв'язку з незгодою з постановами про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та 231,57 грн. вартості 6 пачок паперу по 500 листів у кожному витрачених для складання скарг та запитів; 520 грн. вартості облікової реєстрації нової собаки та 390 грн. вартості щеплення придбаній 30.07.2011 р. собаці; 3720 грн. упущеної вигоди, у вигляді недоотримання за січень, лютий та березень 2011 р., заробітної плати в об'ємі, що передував подіям 26.01.2011 р., що було викликано поданням та розглядом скарг, а також стресами в зв'язку з чим раніше покидала робоче місце, настанням утоми та суттєвої втрати дієздатності; 2000 грн. понесені витрати за надані послуги адвоката; 45000 грн. доходів які вона не змогла отримати в зв'язку з загибеллю собаки, які б вона могла отримати у разі майбутнього продажу щенят від загиблої собаки. Також просила стягнути 280 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 вдався до протиправної поведінки, що позбавило її та членів її сім'ї радості в житті просила стягнути спричинену моральну шкоду в сумі 40000 грн.

Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечував, пояснивши, що ніяких протиправних дій відносно собаки позивачки не вчиняв, а вибігши на галас матері став відтягувати належну йому німецьку вівчарку від собаки позивачки. Ні ногами, ні металевим прутом фокстер'єра не бив, у нього в руках дерев'яна палиця, якою він бив свою собаку.

Заслухавши сторони, перевіривши обставини справи, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступного:

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 26 січня 2011 року близько 21 години, біля двору будинку АДРЕСА_1, відбулося бійка німецької вівчарки належної ОСОБА_2 та жорсткошерстого фокстер'єра належного ОСОБА_1 в ході якої собак розтягав ОСОБА_2

ОСОБА_2 не заперечує належність саме йому німецької вівчарки.

З пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитаних у судовому засіданні, вбачається, 26 січня 2011 року у вечірній час вони стали очевидцями бійки собак по АДРЕСА_1 і бачили як ОСОБА_2 розтягуючи собак наносив удари палицею по собаках.

Згідно до довідки виданої 27.01.2011 р. ветеринарним лікарем ОСОБА_6 собака породи жорсткошерстий фокстер'єр загинула в наслідок нанесення їй травм несумісних з життям. За попереднім висновком собака загинула в результаті проникаючого поранення в серце та легені.

Разом з тим, у судовому засіданні, допитана як свідок ОСОБА_6 пояснила, що висновок про причину смерті собаки склала як попередній за результатами візуального огляду і достеменна причина смерті чи від дій вівчарки чи людини їй невідома.

Таким чином суд приходить до висновку, що смерть собаки наступила в зв'язку з описаною бійкою.

Правила утримання домашніх тварин відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»від 30.12.2009 р. встановлюються органами місцевого самоврядування.

Рішенням Харківської міської Ради від 04.07.2007 р. № 164/7 затверджено Правила утримання домашніх тварин у м. Харкові.

Відповідно до п. 4.1 вказаних правил особи які утримують домашніх тварин, зобов'язані не допускати порушень прав і законних інтерес інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей; тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах з висотою огорожі, що виключає можливість втечі.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує, що йому належить восьмирічна собака породи німецька вівчарка за кличкою Герда, яка утримується у дворі без прив'язі.

Додатком № 1 до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.06.2009 р. № 264 собаку породи німецька вівчарка віднесено до порід собак, визнаних як потенційно небезпечні.

Належна позивачці собака, яка відповідно до Додатку до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не відноситься до службових та бійцівських собак є собакою дрібної породи, яку можливо вигулювати без повідка (п.4.1 Правил утримання домашніх тварин у м. Харкові).

Отже виходячи з наведеного відповідачем порушено правила утримання належної йому собаки, незабезпеченням неможливості її виходу за межі території двору.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з наведеного смертю належної позивачці собаки їй спричинено майнову шкоду в зв'язку зі втратою тварини.

З огляду на наведене суд доходить висновку,що майнову шкоду позивачці завдано джерелом підвищеної небезпеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.(ч. 2 ст. 1187 ЦК України)

У відповідності до положень ч. 3 ст. 10 ат ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання про відшкодування майнової шкоди, суд відмовляє позивачці за недоведеністю її вимог, оскільки нею не надано доказів вартості загиблої тварини, вартості та факту пошкодження шуби.

Факт придбання іншої собаки тієї ж породи, витрати на її щеплення, реєстрацію та витрати понесені з вартістю поїздки до м. Донецьку для придбання собаки, не може розглядатися як спричинення ОСОБА_1 майнової шкоди оскільки відшкодуванню підлягає лише реально завдана їй майнова шкода.

Крім того, не підлягає задоволенню позов в частині стягнення з відповідача витрат на складання скарг, придбання паперу, поштові відправлення, витрати на відвідування судових засідань з приводу оскарження постанов про відмову у порушенні кримінальної справи оскільки ці витрати стосуються порядку розгляду інших справ.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення витрат на лікування позивачки, упущену вигоду в зв'язку з недоотриманням заробітної плати через погіршення стану здоров'я, також загибеллю собаки яка могла дати нащадок, від чого позивачка могла отримати дохід, оскільки нею не надано даних про причинний зв'язок її стану здоров'я з фактом загибеллю тварини, та даних про можливість отримання нею доходу.

Вимоги щодо понесених витрат по отриманню довідки про смерть собаки не підтверджено відповідними квитанціями про сплату нею коштів за довідку, також нічім не підтверджена необхідність витрат на бензин.

Квитанції надані позивачкою про поїздки в Харківському метрополітені не можуть розглядатися як доказ про понесені нею витрати, саме пов'язані зі смертю тварини, оскільки на їх підставі неможливо встановити час та ціль поїздки.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 23 та ст. 1167 ЦК України суд задовольняє позов про відшкодування моральної шкоди частково та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн., виходячи з принципу розумності та наслідками, що наступили, через душевні страждання, яких зазнала позивачка у зв'язку із знищенням належної їй тварини, яка є особливим об'єктом цивільних прав.

Судові витрати суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України та стягує ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 218,8 грн. по сплаті судового збору, 14 грн. витрат пов'язаних із залученням свідків. Суд відмовляє ОСОБА_1 у відшкодуванні 2000 грн. витрат понесених на правову допомогу за відсутністю даних про сплату нею вказаних послуг.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 58, 59, 60, 61, 88 ЦПК України, ч. 1 ст. 180, п. 3 ч. 2 ст. 23 та ст. 1167, ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»від 30.12.2009 р.

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн. (дві тисячі грн.) у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: - 218,8 грн. по сплаті судового збору; -14 грн. витрат пов'язаних із залученням свідків.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: І.К. Ізмайлов

Попередній документ
27460678
Наступний документ
27460680
Інформація про рішення:
№ рішення: 27460679
№ справи: 2029/2-2540/11
Дата рішення: 11.05.2012
Дата публікації: 20.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди