Справа № 2011/9138/2012
2/2011/4402/2012
31 жовтня 2012 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі :
головуючого: судді Подус Г.С.,
при секретарі: Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Макрокап Девеломент Україна»про стягнення суми внеску,
До Дзержинського районного суду м.Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", в якому просить стягнути з відповідача на її користь 234000 (двісті тридцять чотири тисячі) грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов Договору №3 від 01 березня 2007 року (договір про участь у будівництві) ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" як забудовник зобов'язалось в строк -3 квартал 2010 року - та з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: житловий будинок на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 двокімнатну квартиру загальною площею 60,24 кв.м., розташовану на 2-му поверсі, а ОСОБА_1 як учасник, у свою чергу, зобов'язалась своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів у розмірі 234000 (двісті тридцяти чотирьох) тисяч грн. в касу забудовника. Всі свої обов'язки за договором ОСОБА_1 виконала у повному обсязі: внесла в касу забудовника вказану суму, а відповідач свої обов'язки не виконав. Внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання за вказаним вище договором, його виконання втратило інтерес для позивачки, і тому вона відмовляється від прийняття виконання та вимагає повернення їй усієї суми внеску за вказаним договором з урахуванням збитків. Уточненою позовною заявою позивачка просить суд розірвати вказаний вище договір та стягнути з відповідача 234000 (двісті тридцять чотири) тисячі грн. у якості повернення суми внеску, а також 7534 грн. 80 коп (сім тисяч п'ятсот тридцять чотири грн. вісімдесят коп.) у якості пені за прострочення виконання зобов'язання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що представник відповідача фактично визнає те, що відповідачем порушено умови вказаного договору, але заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що частиною четвертою статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється розірвання вказаних договорів. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25 грудня 2008 року №800-VI з наступними змінами, згідно з яким "забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва". До дня визнання неконституційним це положення не мало зворотної дії в часі. Вказане положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тому заперечення відповідача є безпідставними, оскільки відповідач в своїх запереченнях посилається на норму права, яка втратила чинність.
Представник відповідача - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" проти позову заперечувала, посилаючись при цьому на те, що Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється розірвання вказаних договорів, що цим законом продовжено строк виконання зобов'язань на 18 місяців та що відповідач протягом першого кварталу 2012 року виконає свої обов'язки повністю. Також представник відповідача зазначила, що позивачка порушила свої обов'язки по сплаті коштів. Крім того, вказаний договір не може бути розірваний, оскільки це порушить права відповідача, який у разі стягнення з нього коштів не зможе побудувати житловий будинок. В заперечення проти вимог позивача про стягнення пені було зазначено, що відповідальність забудовника, встановлена п.7.2. договору, стосується тільки порушення строків передачі квартири у власність позивача, а не здачі об'єкта в експлуатацію.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов ОСОБА_1 до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" про стягнення внеску таким, що підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступне.
01 березня 2007 року між ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" як забудовником та ОСОБА_1 як учасником був укладений договір про участь у будівництві №3. Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався в строк -3 квартал 2010 року - та з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: житловий будинок на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 двокімнатну квартиру загальною площею 60,24 кв.м., розташовану на 2-му поверсі (п.п. 1.1., 1.2., 1.4., 2.2. договору). ОСОБА_1 як учасник, у свою чергу, зобов'язалась своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів у розмірі 234000 грн. в касу забудовника (п.п. 2.4., 3.1., 3.2. договору). Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №206 від 01 березня 2007 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" 31796 грн. Згідно протоколу про розірвання договору про участь в будівництві від 01 березня 2007 року, складеному 18 вересня 2007 року, сума внеску ОСОБА_1 у розмірі 202204 грн., який був внесений останньою на користь товариства за вказаним договором, зараховується забудовником в рахунок внеску за договором №3 від 01 березня 2007 року. Загалом за договором №3 від 01 березня 2007 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" 234000 грн. Таким чином, позивачка свої обов'язки за вказаним договором виконала у повному обсязі, сплативши на користь відповідача 100% внеску. Відповідач свої обов'язки не виконав, квартиру позивачці до 01 жовтня 2010 року не передав. На вимогу позивачки повернути суму внеску, викладену в претензії від 21 вересня 2010 року та в додатковій претензії від 21 жовтня 2010 року, відповів відмовою, яка викладена в листі від 12 жовтня 2010 року №472.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25 грудня 2008 року №800-VI з наступними змінами, згідно з яким "забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва". До дня визнання неконституційним це положення не мало зворотної дії в часі. Вказане положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи те, що відповідач визнав факт порушення умов договору, але в запереченнях проти позову посилається на встановлену законом заборону розірвання договорів, яка не може бути застосована у цьому випадку, оскільки втратила чинність, позовні вимоги ОСОБА_1 по розірванню договору та стягненню суми внеску у розмірі 234000 грн. підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 7534 грн. 80 коп., виходячи з наступного. Згідно п.7.2. договору у випадку несвоєчасної передачі квартири у власність "Учасника" "Забудовник" сплачує останньому пеню у розмірі 0,01% від сплаченої ним суми за кожен день прострочення. Зі змісту п.п.1.1. та 1.2. договору випливає обов'язок "Забудовника" побудувати житловий будинок та передати квартиру у власність "Учасника". Строк закінчення будівництва -3 квартал 2010 року. Таким чином, необхідно зробити висновок про те, що відповідач не виконав умови договору: до закінчення 3 кварталу 2010 року не побудував будинок та не передав квартиру у власність позивачу, чим порушив права останнього. Тому не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що відповідальність забудовника, встановлена п.7.2. договору, стосується тільки порушення строків передачі квартири у власність позивача, а не здачі об'єкта в експлуатацію.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір № 3 від 01 березня 2007 року ( договір про участь у будівництві), укладений між ТОВ «Макрокап Девеломент Україна», як забудовником, та ОСОБА_1, як учасником.
Стягнути з ТОВ «Макрокап Девеломент Україна»на користь ОСОБА_1 234000 ( двісті тридцять чотири) тисячі грн. у якості повернення суми вкладу, а також 7534 грн. 80 коп. ( сім тисяч п'ятсот тридцять чотири тисячі вісімдесят копійок) у якості пені за прострочення виконання зобов'язання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: