Справа № 22-ц/1690/3157/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3157/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Городівський О.А. Суддя-доповідач: Прядкіна О. В.
02 жовтня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Прядкіної О.В.
Суддів: Дряниці Ю.В., Панченка О.О.
при секретарі: Ємельяновій В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 липня 2012 року
по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та зняття з реєстраційного обліку у зв"язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 липня 2012 року задоволені позовні вимоги ПАТ«Державний ощадний банк України»та виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з їх неповнолітньою донькою ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 з будинку АДРЕСА_1.
Дозволено сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Миргородського міського відділу ГУ МВС України в Полтавській області зняти вказаних осіб з реєстраційного обліку у цьому будинку.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ«Державний ощадний банк України»судові витрати в сумі 141,15грн. з кожного.
Рішення суду оскаржено ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
-2-
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 12 травня 2008 року між ВАТ«Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 50 000грн.на строк до 12.05.2013 року зі сплатою за користування ним 17,5% річних .У забезпечення вимог позичальника за зазначеним кредитним договором від 12.05.2008 року між ОСОБА_2 та банком був укладений іпотечний договір № 1592, предметом якого був належний відповідачу житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 загальною площею 158,8 кв.м, що розташований на земельній дялнці площею 1000кв.м. та який сторонами оцінений в 200 000 грн. ( а.с.4).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2010р., яке набрало чинності, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ«Державний ощадний банк України» 52 172,72грн. заборгованості за кредитним договором та звернуто стягнення на предмет іпотеки ( а.с.7).
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У чч, 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення з суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, Закон України "Про іпотеку" містить в собі вимогу щодо дотримання обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, банком направлялось відповідачам 28.07.2011р. письмове повідомлення про звільнення іпотечного будинку, однак відділенням зв"язку вручено їм не було ( зворот а.с.11).
У зв"язку з цим позовні вимоги банку щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку, на яке здійснюється звернення як на предмет іпотеки, не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. З ЦПК України.
Крім того, в прохальній частині позову Миргородського відділення ТВБВ № 3088 філії АТ «Ощадбанк»міститься нечітка вимога щодо виселення, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , інших осіб, якщо такі проживають або зареєстровані в будинку по АДРЕСА_1.
Уточнення та збільшення позовних вимог у передбаченому ст.ст.31,119 ЦПК України порядку позивачем не заявлялось, у зв"язку з чим суд першої інстанції задовольнивши позовні вимоги щодо виселення неповнолітньої доньки ОСОБА_4, - вийшов за межі позовних вимог.
-3-
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог фізичних осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Місцевий суд не звернув також увагу на те, що позивачем сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Миргородського міського відділу ГУ МВС України в Полтавській області визначено як третю особу, а не сторону у справі, а тому не можуть бути задоволені будь-які вимоги, адресовані не відповідачу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і тому рішення суду повинно бути скасоване, з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позову банку.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ч.1,п.п..3,4,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 липня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.