Справа №2515/10382/2012
Провадження №2/2515/1612/2012
Рішення
Іменем України
08 листопада 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Лящинська А. Ф., Пампуха А. Ф.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача Чернігівської міської ради-Приходько М.М.,
представника відповідача Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради - Богуш С.М.,
представників третьої особи Чернігівського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області - Замури Л.П., Ходіч О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11, Чернігівський слідчий ізолятор Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області про визнання права на користування житловим приміщенням, визнання втрати права на користування житловим приміщенням та скасування розпорядження (рішення) органу місцевого самоврядування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9, Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради про визнання права на користування квартирою АДРЕСА_1, як особи, яка постійно проживала разом з наймачем ОСОБА_9, в якості його члена сім»ї, вела з ним спільне господарство і яка залишилася проживати у вказаній квартирі після вибуття наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту; визнання ОСОБА_9 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 з дня його вибуття, тобто з 20.03.2010 року, на постійне проживання до смт. Варва; визнання незаконним та скасування розпорядження № 781 органу приватизації Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 15.08.2008 року в частині рішення щодо приватизації ОСОБА_10 квартири АДРЕСА_1.
Мотивуючи свої вимоги наступним:
Після смерті ОСОБА_12, якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2007 року спірну квартиру було передано територіальній громаді в особі Чернігівської міської ради. В подальшому, рішенням № 202 від 21.08.2007 року Чернігівського міськвиконкому вказана квартира була виділена Чернігівському СІЗО і їй було надано статус - службової, а вже рішенням № 224 від 17.09.2007 року Чернігівського міськвиконкому ця квартира була виділена в якості службового приміщення відповідачу, як посадовій особі, яка мала право на отримання службового приміщення і останньому був виданий ордер на службову квартиру. Пізніше, тобто 2104.2008 року, на підставі рішення виконкому ЧМР №84, спірній квартирі надано статус житлової та закріплено за відповідачем ОСОБА_9 Позивач вказує, що після ремонту в квартирі АДРЕСА_1, відповідач, будучи наймачем цієї квартири, вселив позивачку в зазначену квартиру в якості члена сім»ї, в якій вони разом проживали і вели спільне господарство.
Крім того, 13.05.2008 року відповідач в вказаній квартирі зареєстравав свою мати, ОСОБА_10
22.07.2008 року відповідач ОСОБА_9 знявся з реєстрації в квартирі №18 та зареєстравувся в гуртожитку по АДРЕСА_2, а 18.08.2008 року на ім»я ОСОБА_10 було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру у зв»язку з її приватизацією. В 2010 році відповідач переїхав на постійне проживання до смт. Варва.
Тільки в 2011 році позивачці стало відомо, що 04.12.2007 року був зареєстрований шлюб між відповідачем та ОСОБА_13, від якого вони мають спільну неповнолітню дитину.
Вважає, що оскільки позивачка була вселена до спірної квартири відповідачем, як член його сім»ї, вона набула права користування цією квартирою, таким чином її права та законні інтереси були порушені незаконною приватизацією ОСОБА_10 спірної квартири, оскільки вона була здійснена останньої без її згоди.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали за вимогами викладеними в ньому та додаткових поясненнях і просили їх задовольнити (Т.1, а.с. 7-13, 157-163; Т2, а.с. 33-41), зазначивши, що позивачка вселилася у спірне житло відповідача саме як член його сім»ї у розумінні Сімейного кодексу України, тобто особа, що проживала з відповідачем однією сім»єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що позивач ніколи не була членом родини відповідача. Більш того зазначив, що позивачка не набула права користування спірним житлом, оскільки зберігала і зберігає, на час розгляду справи в суді, право користування житловою площею в іншому відповідному житловому приміщенні. Вважає, що позивач не є належним позивачем по даній справі і оскільки нею вимоги про визнання її членом родини окремо не ставилися, заявлені позивачем вимоги вважає безпідставними.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення ОСОБА_9.(Т.1, а.с. 90-95, 206-207, 233).
Представник Новозаводської районної у м. Чернігові рада в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином (Т.1, а.с.228). До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність її представника (Т.1, а.с. 232). Суд вважає за можливе розгялдати справу у його відсутність.
В судовому засіданні представник Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що приватизація спірної квартири АДРЕСА_1 здійснювалася на підставі наданих документів та у відповідності до чинного законодавства, а тому є законною.
Представник Чернігівської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказавши, що виділення спірного житла відповідачу здійснювалося на законних підставах.
Третя особа без самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_10 в судове засідання не з»явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином (Т.1, а.с.230). Клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило. В матеріалах справи містяться її письмові заперечення (Т.1, а.с. 82-84). Суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутність.
Третя особа без самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_11 в судове засідання не з»явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином (Т.1, а.с.229). Клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило. Суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутність.
Представники третьої особи без самостійних вимог, на стороні відповідача Чернігівського СІЗО УДПтСУ в Чернігівській області в судовому засіданні поклалися на розсуд суду, додавши до матеріалів справи письмові пояснення (Т.1, а.с. 215-216).
Свідок ОСОБА_14 (проживає по сусідству з позивачкою) в судовому засіданні показала, що позивачка з відповідачем ОСОБА_9 проживали разом у спірній квартирі біля трьох років, як повноцінна сім»я (робили в ній ремонт, носили до неї будівельні матеріали та продукти харчування). Вказала, що на сьогоднішній день позивачка проживає в спірній квартирі самостійно, а ОСОБА_10 у вказаній квартирі взагалі ніколи не бачила.
Свідок ОСОБА_15 (подруга позивачки) в судовому засіданні показала, що позивачка проживає у спірній квартирі біля 5-ти років. Зазначила, що остання з відповідачем дійсно проживала у громадському шлюбі (вели спільне господатсво, разом робили ремонт, ходили в гості, тощо).
Свідок ОСОБА_16 (племінниця позивача) в судовому засіданні показала, що з початку 2007 року відповідач жив у квартирі позивачки однією сім»єю (допомагав останній по домогосподарству, давав поради, в квартирі знаходилися його речі, позивачка давала їй кошти на оплату комунальних послуг у спірній квартирі, тощо. Після проведення обома сторонами ремонту у спірній квартирі, останні почали проживати в ній спільно і ніхто інший з ними в цій квартирі не проживав.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що неодноразово бачила у квартирі позивачки відповідача. Вказала, що у спірній квартирі знаходиться дуже багато речей з квартири позивачки, відповідача в вказаній спірній квартирі ніколи не бачила, проте речі чоловічі там бачила. Зазначила, що між позивачем та відповідачем були дуже «теплі» відносини (постійна «радість в їх очах», коли вони знаходилися разом або спілкувалися один з одним по телефону, в квартирі позивачки відкрито знаходилися фотографії відповідача).
Свідок ОСОБА_18(рідна тітка позивачки) в судовому засіданні показала, що бачила декілька разів відповідача в квартирі позивачки, який залишався в неї ночувати, дуже вільно себе там почував та був одягнутий в звичайному домашньому вбранні. Зазначила, що іноді передавала через відповідача позивачці харчі, останні робити в спірній квартирі спільно ремонт та залишалася там ночувати. Декілька разів відповідач був у неї дома в гостях, а вона в нього, тобто іншій квартирі, належній останньому. Вказала, що після ремонту сторони спільно переїхали проживати у спірну квартиру №18.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, представників третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи № 2515/10382/2012, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24.05.2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було винесено рішення, згідно якого визнано спадщину ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, якій на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1, відумерлою та передано її територіальній громаді в особі Чернігівської міської ради (Т.1, а.с. 16).
Рішенням № 202 від 21.08.2007 року Чернігівського міськвиконкома, вищезазначена спірна квартира була передана Чернігівському слідчому ізолятору Державного Департаменту з питань виконання покарань та надано їй статус службової (Т.1, а.с. 139).
Рішенням № 224 від 17.09.2007 року Чернігівського міськвиконкому, спірна квартира була виділена в якості службового приміщення ОСОБА_9, як посадовій особі, яка мала право на отримання службового приміщення і останньому був виданий ордер на цю службову квартиру одному (Т.1, а.с. 140, 142).
Рішенням № 84 від 21.04.2008 року Чернігівського міськвиконкому, вищезгадану однокімнатну квартиру, житловою площею 16,8 кв. м., виключено зі сліжбових і надано статус житлової та закріплено за зареєстрованим і проживаючим у ній відповідачем ОСОБА_9, одним (Т.1, а.с. 141).
13.05.2008 року в спірній квартирі була зареєстравана мати відповідача ОСОБА_10, а 22.07.2008 року відповідач ОСОБА_9 знявся з реєстрації в цій квартирі (Т.1, а.с. 156).
На підставі розпорядження органу приватизації № 781 від 15.08.2008 року, 18.08.2008 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_10 (Т.1, а.с.155; Т.2, а.с.2).
Згідно договору купівлі - продажу, укладеного 28.03.2012 року між ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_11 з другої сторони, було передано останній у власність спірну квартиру (Т.1, а.с. 31, 33).
Також, в судовому засіданні було встановлено, що 04.12.2007 року (тобто до надання спірній квартирі статусу житлової і закріплення її за відповідачем ОСОБА_9) Відділом РАЦ Чернігівського МУЮ був зареєстрований шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_13, актовий запис №2943, якими обрано спільне прізвище «ОСОБА_9» (Т.1, а.с. 62). Від вказаного шлюбу подружжя має спільну дитину - доньку ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (Т.1, а.с. 100).
Разом з тим, посилаючись на те, що позивачка з відповідачем, як до, так і у період вчинення вищезгаданих дій по відношенню до спірного житла, проживали однією сім»єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу та обґрунтовуючи це представленими доказами, остання зазначає, що її вселення у спірне житло відбулося правомірно, як члена сім»ї наймача цього житла.
Проте, враховуючи, що відповідач з 04.12.2007 і по теперішній час перебуває у законному шлюбі з іншою особою від якого має спільну дитину і який на час розгляду даної справи в суді, в установленому порядку, ніким не визнаний недійсним, на думку суду, факт проживання позивача з відповідачем, у відповідний проміжок часу, однією сім»єю, як чоловіка та дружина, без реєстрації шлюбу, має визначальне значення і підлягає окремому доведенню і встановленню в судовому порядку, оскільки безпосередньо зачіпає права та законні інтереси законної дружини відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки окремо предметом судового розгляду не було безпосереднє встановлення, протягом певного проміжку часу, факту проживання позивача з відповідачем однією сім»єю, як чоловіка та дружина, без реєстрації шлюбу, із залученням до участі у розгляді справи в якості відповідача законної дружини відповідача, самі по собі представлені позивачкою докази (покази свідків, особиста кореспонденція, фото і відеозаписи такого самого характеру, інші письмові докази) на підтвердження її доводів щодо правомірного набуття нею права користування спірним житлом саме в якості члена сім»ї наймача (тобто особи, яка проживала з відповідачем однією сім»єю, як його дружина, без реєстрації шлюбу), що, на думку суду, є тільки похідним по відношенню до вищезгаданого юридичного факту, не можуть розцінюватися судом беззаперечними та допустимими доказами по даній справі з поставленого питання і у зв»язку з чим, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню за їх недоведеністю.
Крім того, враховуючи те, що позивачкою належним чином в судовому засіданні не доведено наявності в неї права користування спірним житлом, суд не вважає її належним позивачем по справі в частині заявлених вимог щодо визнання втрати права на користування житловим приміщенням та визнання незаконним і скасування відповідного розпорядження органу приватизації і у зв»язку з чим, вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Більш того, визнання незаконним та скасування відповідного розпорядження органу приватизації безпосередньо зачіпає права та законні інтереси ОСОБА_10 (самої учасниці приватизації спірного житла) та ОСОБА_19 (власника спірного житла станом на час розгляду справи в суді), які не були залучені до участі у розгляді справи в якості відповідачів.
Суд розглянув справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.
Керуючись ст.ст. 11, 57-66, 88, 208, 109, 212-215, 292 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_9, Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням, визнання втрати права на користування житловим приміщенням та скасування розпорядження (рішення) органу місцевого самоврядування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду міста Чернігова О. Г. Деркач