Справа № 2315/5719/2012 р.
4-с/2315/22/2012
30 жовтня 2012 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Зайончковської І.А.
при секретарі Сорока О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла справу за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренка Михайла Михайловича про повернення виконавчого документа стягувачу,
встановив:
Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 9 вересня 2010 року, яке залишено в законній силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2., ОСОБА_3 та стягнуто на користь кожного з відповідача по 3699,19 грн. і витрати по справі в сумі 171 грн.
На виконання рішення місцевого суду видано виконавчі листи, які пред'явлено до виконання та по яким постановами від 11 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження. Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренка М.М. від 17 вересня 2012 року виконавчі документи повернуто стягувачам на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржники просять визнати неправомірними дії головного державного виконавця по винесенню вказаною постанови, скасувати її та зобов'язати його прийняти виконавчі документи до виконання та виконати рішення суду. На підтримку своїх вимог вони посилались на те, що стягнення звертається у першу чергу на кошти боржника у фінансових установах, при невиконанні рішення суду та вимог державного виконавця останній зобов'язаний притягнути боржника до відповідальності у вигляді штрафу, а також при відсутності коштів стягнення звертається на майно боржника. Крім того вони посилались на те, що з вини управління ПФУ більше 2 років порушуються їх Конституційні права, так як вони мають похилий вік, потребують коштів на лікування, виплата цих коштів гарантована законом, проте до цього часу вони їх не отримали.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про невизнання скарги та розгляд скарги без його участі. .
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Боржником за даними виконавчими документами є орган влади, а тому при проведенні виконавчих держаний виконавець повинен керуватися як ЗУ «Про виконавче провадження», так і Постановою КМУ № 845 від 3 серпня 2001 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів».
Відповідно д п. 25 вказаного Порядку державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, де зазначає про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів та про подання ним відповідних документів на підтвердження цього або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізити рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.
Таким чином управління ПФУ повинно було добровільно виконати рішення суду чи повідомити головного державного виконавця про рахунки, на яких є кошти і можливе їх списання.
Крім того за п. 31 вказаного Порядку видати боржника, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюється лише в частині видатків, які Бюджетним Кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.
Таким чином для можливості списання коштів з захищених рахунків управління ПФУ про це повинно бути вказано і рішенні суду.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в свої запереченнях посилалась на те, що з листа відповідача по справі вбачається, що його рахунки є захищеними, а тому з них не може бути проведено стягнення коштів, оскілки про це прямо не вказано і рішенні суду.
Виходячи з наведеного суд вважає, що державний виконавець діяв в межах закону, хоча управління ПФУ посилаючись на те, що його рахунки є захищеними не посилається на нормативний документ, яким цей факт встановлено, а тому скарга позивачів не підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 47,50 ЗУ „Про виконавче провадження", п.п. 25, 31 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренка Михайла Михайловича про повернення виконавчого документа стягувачу залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 5 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Головуюча: