22.10.2012 Справа № 1506/2964/2012
Провадження № 2/1506/1307/2012
Категорія 54
Біляївський районний суд Одеської області
в складі: судді - Буран В.М.
при секретарі - Рогачко О.С.
розглянувши у судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк»про визнання недійсним договору у зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів»,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати недійсним кредитний договір № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та договір № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк».
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 січня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № 014/0999/18/01049 за умовами якого позивач одержав кредит у сумі 100 000 доларів США на строк до 21 січня 2012 року під 14 % річних, які ОСОБА_1 зобов'язався повернути згідно графіка погашення кредиту.
04 квітня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1581/18/01822, відповідно до умов якого ВАТ «Ерсте Банк»зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 200 000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит не пізніше 03 квітня 2012 року згідно графіку платежів за кредитним договором, процентна ставка 13,5 % відсотків річних.
Оскільки позивач вважає, що зазначені договори є такими, що не відповідають вимогам законодавства з питань захисту прав споживачів і є недійсними у зв'язку з порушенням закону при його укладанні, був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідача за позовом ПАТ «ЕрстеБанк» подав заперечення проти позову та наполягав, що обставини викладені у позовній заяві є надуманими, не відповідають дійсності, не підтверджені будь-якими доказами та направлені на уникнення від виконання обов'язку, передбачених кредитними договорами № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року.
В судове засідання з'явився представник позивача, на задоволенні позовних вимог у повному обсязі наполягав.
Представник відповідача до судового засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив наступне. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про іпотечне кредитування та операції з консолідованим іпотечним договором та іпотечні сертифікати»є обов'язок банку оприлюднювати інформацію до укладання договору. Чітких умов оприлюднення відповідних даних на момент укладання з позивачем спірних кредитних договорів нормативно-правовими актами встановлено не було. Вказана інформація розміщувалась у відділеннях банку на інформаційних стендах, веб-сайті банку, у відповідних рекламних буклетах банку, тощо. Таким чином докази порушення банком вищевказаної статті -відсутні. Крім того, посилання позивача на ненадання йому у письмовій формі перед укладанням спірних договорів інформації зазначеної в ч. 2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, оскільки вказаним законом не передбачено обов'язок кредитодавця доводити (підтверджувати) надання вказаної інформації позичальнику під підпис. Представник відповідача вказував, що посилання позивача на постанову НБУ № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»є необґрунтованими, оскільки вказана постанова набрала чинності 05.06.2007 року, тобто значно пізніше ніж були укладені кредитні договори. Також, звертав увагу на те, що ст.. 257 ЦК України встановлює строк позовної давності тривалістю у три роки, а спірні кредитні договори укладені відповідно 22.01.2007 року та 04.04.2007 року, таким чином строк звернення з вказаним позовом сплинув. Київським районним судом м. Одеса 27.01.2012 року прийняті рішення по справам № 1512/2-222/11 та № 1512/2-226/11 за позовами АТ «Ерсте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які задоволені на користь банку.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між 22 січня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № 014/0999/18/01049 за умовами якого позивач одержав кредит у сумі 100 000 доларів США і на строк до 21 січня 2012 року під 14 % річних, які ОСОБА_1 зобов'язався повернути згідно графіка погашення кредиту.(а.с.9-12)
04 квітня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1581/18/01822, відповідно до умов якого ВАТ «Ерсте Банк»зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 200 000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит не пізніше 03 квітня 2012 року згідно графіку платежів за кредитним договором, процентна ставка 13,5 % відсотків річних.(а.с.5-8)
22 січня 2007 року було укладено договір поруки № 014/0999/18/01049ПФО згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником згідно кредитного договору № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року, а саме повернути кредит у сумі 100 000,00 доларів США до 21 січня 2012 року . (а.с.40-41)
В забезпечення кредитного договору № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року було укладено також іпотечний договір від 23.01.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.51-56).
В забезпечення кредитного договору № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року було укладено іпотечний договір віл 04.04.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно у вигляді бару з літнім майданчиком, за адресою АДРЕСА_2. (а.с.57-63)
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. При тлумаченні змісту істотних умов кредитного договору, необхідно враховуючи норми статей глави 71 ЦК України, а також рекомендації Листа юридичного департаменту НБУ від 18 серпня 2004 року № 18-111/3249-8378. Відповідно до зазначеного Листа, юридичний департамент НБУ з посиланням на положення ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Грошові кошти за кредитними договорами № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року, які надавалися відповідачем позивачеві, були надані позивачу в повному обсязі. З наведеного вище випливає, що зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору, є іпотечним договором.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальною правовою нормою -Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом богом та іпотечні сертифікати».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом богом та іпотечні сертифікати»іпотечним боргом є основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. Договір про іпотечний борг вказаний законом визначено як цивільно-правову угоду, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця і боржника з приводу іпотечного боргу.
Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом богом та іпотечні сертифікати»іпотечний борг виникає тільки при дотримання сторонами договору про іпотечний борг умов, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом богом та іпотечні сертифікати».передбачено. що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладення договору про іпотечний борг. Така інформація повинна бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаннях зі встановленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження; порядок дострокового виконання основного зобов'язання в разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця.
Інформація, яка повинна бути надана до моменту укладання однією зі сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена ст.. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»
Наведені норми чинного законодавства містять припис, згідно з яким надання інформації про умови кредитування є істотною умовою договору про іпотечний борг, яким є кредитний договір, укладений між сторонами по справі.
Відсутність згоди сторін щодо будь-якої з істотних умов договору має наслідком його неукладеність.
Позивач не довів обставини щодо ненадання йому повної та достовірної інформації стосовно всіх умов договору до його укладення. Але вказані обставини не є підставою для визнання спірних кредитних договорів № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року, недійсними.
Суд дійшов висновку, що норми діючого законодавства при укладанні кредитного договору не порушені, але сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому він є неукладеним. Неукладеність кредитних договорів № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк»є фактом який ніяким чином не порушує права позивача, а тому вони не потребують судового захисту.
Правовим наслідком неукладенності договору є відсутність будь яких зобов'язань, які б випливали з договору, тому не можна визнати недійсними неіснуючі зобов'язання.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-216 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 525, 526, 530, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів»ст. ст. 11, п.4 ст. 18, ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» ст.1, 2 суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк»про визнання недійсним кредитних договорів № 014/0999/18/01049 від 22 січня 2007 року та договір № 014/1581/18/01822 від 04 квітня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк»у зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів»,-відмовити повністю.
На рішення суду може бути подано Апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Буран В.М.