Справа № 2107/1-178/11
іменем України
15.11.2012
Генічеський районний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Постола В.С.
при секретарі Бондар О.В.
за участю прокурора Ліхтаренка В.В.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Заскучне Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, освіта повна вища, розлученого, в силу ст. 88 КК України не судимого, не працює, проживає: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України,
ОСОБА_4 08.01.2003 року знаходячись в с. Догмарівка Генічеського району Херсонської області, зловживаючи довірою ОСОБА_2, шляхом обману, заволодів грошима останньої в розмірі 4220 доларів США, що складає по відношенню до офіційного курсу гривні станом на 08.01.2003 року - 22496 грн. 00 коп., а також 661 гривнею, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 23153 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 в липні 2003 року, знаходячись в с. Догмарівка Генічеського району Херсонської області, отримав в своє розпорядження грошові кошти в сумі 2200 грн. 00 коп. від громадянки ОСОБА_5, які в подальшому навмисно витратив на власний розсуд, в результаті чого завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2200 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 в вересні місяці 2003 року, діючи повторно, знаходячись в с. Догмарівка Генічеського району Херсонської області, отримав в своє розпорядження грошові кошти в сумі 600 грн. 00 коп. від ОСОБА_6, які навмисно витратив на свій розсуд, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_6, матеріальну шкоду на суму 600 грн. 00 коп.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому діянь не визнав.
Пояснив, що він з 06.01.2003 р. по 09.01.2003 р. знаходився в м. Білогірськ АР Крим, а тому не міг 08.01.2003 р. незаконно заволодіти грошима ОСОБА_2 в сумі 4220 доларів США, а також 661 гривнями. Раніше не казав, що в той час перебував у м. Білогірськ, оскільки не пам'ятав цього, спам'ятав тільки тепер.
Наявність розрахунків на загальну суму 4220 доларів США, які ОСОБА_2 надала суду, пояснює тим, що це розрахунки орієнтированої вартості обробляння землі під вирощування тикви.
Також пояснив, що в липні 2003 року він домовився з ОСОБА_5 про те, що привезе їй зерно. Вона дала йому на це гроші в сумі 2200 грн. Але він привіз їй тільки частину з того, про що вони домовлялись. Іншу частину привезти не зміг, оскільки змінились сімейні обставини. Залишок грошових коштів витратив на власні потреби.
В вересні домовився з ОСОБА_6 про продаж йому цукру з цукрового заводу, для чого ОСОБА_6 дав йому гроші в сумі 600 грн. Але на заводі стались негаразди, і тому він цукор для ОСОБА_6 не придбав. Гроші витратив на власні потреби.
На теперішній час він гроші ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернув.
Суд критично оцінює показання підсудного щодо його непричетності до заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою в особливо великому розмірі, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами
Епізод 1
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_4 їй повідомив, що долари США будуть вилучати з обігу та запропонував їй обміняти їх на євро. Вона йому повірила, та 08.01.2003 р. дала йому 3500 доларів США. При цьому вони домовились, що грошові кошти в євро будуть на рахунку в банку, а він привезе їй пластикову картку, видану внаслідок відкриття цього рахунку. Пізніше він позичив у неї ще 720 доларів США. А потім брав ще 301 грн., мотивуючи це витратами на відкриття рахунку. Крім того, вони домовлялись, що він продасть їй цукор, для чого вона йому дала 360 грн., але цукор він їй не привіз.
В подальшому з'ясувалось, що він гроші в банк не возив Та коли вона попросила повернути їй гроші, запропонував їй вкласти ці гроші в якусь справу. Але вона відмовилась. Гроші він до теперішнього часу не повернув.
Також потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_4 завдані їй матеріальні збитки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час перебування її грошових коштів у його користуванні в розмірі 47 879 грн., та моральну шкоду, завдану їй неправомірними діями підсудного, яку вона оцінює у 10 000 грн.
Свідок ОСОБА_7, який є онуком потерпілої ОСОБА_2, суду пояснив, що в січні 2003 року він разом із бабусею ОСОБА_2 був вдома. До них прийшов ОСОБА_4 та вмовив ОСОБА_2 обміняти долари США на євро, на що вона погодилась і передала ОСОБА_4 гроші в сумі 4220 доларів США, 201 грн. на виготовлення пластикової картки та 100 грн. працівнику банку за надання даної послуги. Як йому потім стало відомо ОСОБА_4 гроші не обміняв і ОСОБА_2 не повернув. Крім того, бабуся давала ОСОБА_4 гроші для купівлі цукру, але він цукор не привіз і гроші не повернув. Також пояснив, що підсудний на аркуші зошиту записував суми грошей, які брав у бабусі, та які в загальній сумі дорівнювали 4220 доларів США.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що на той час працював слідчим Генічеського РВ УМВС та розслідував дану кримінальну справу. ОСОБА_4 в присутності прокурора району ОСОБА_9 визнавав, що брав у ОСОБА_2, гроші в сумі більше 4 000 доларів США. Обіцяв їх повернути найближчім часом. Але в подальшому він став невизнавати свою вину.
Свідок ОСОБА_10, який є батьком підсудного, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що добре знає потерпілу ОСОБА_2, з якою раніше працював. Чи брав його син у неї гроші -йому невідомо. ОСОБА_2 декілька разів приїздила до них додому і казала, що ОСОБА_4 винен їй гроші (а.с. 65 т. 1).
Крім того, вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується:
- власноручно написаною заявою потерпілої ОСОБА_2 про злочин, вчинений ОСОБА_4, в якій вона послідовно викладає обставини передачі останньому грошових коштів (а.с. 29-31);
- протоколом очної ставки від 27.10.2008 р., на якій потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_4 обманним шляхом отримав у неї гроші в розмірі 4220 доларів США та 661 грн. (а.с. 61-62 т. 1);
- протоколом ознайомлення з фактичними результатами технічної фіксації від 12.10.2008 р. (а.с. 58 т. 1), відповідно до якого прослухано диктофонний запис розмови ОСОБА_2 з батьками ОСОБА_4. з приводу повернення їх сином боргових зобов'язань;
- наданими ОСОБА_2 розрахунками на загальну суму 4220 доларів США, які зроблені ОСОБА_4
До пояснень ОСОБА_4, що це є розрахунками орієнтированої вартості обробляння землі під вирощування тикви суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_7 та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, сума, зазначена в цих розрахунках, дорівнює сумі збитків, завданих потерпілій ОСОБА_2 Зазначення сум в доларах США спростовує версію ОСОБА_4, оскільки національною валютою України є гривня, а тому всі витрати, пов'язані з оброблянням землі, повинні були проводитися в гривнях.
Крім того, ОСОБА_4 не доведена його компетентність для проведення подібних розрахунків. Відповідно до його ж пояснень від 24.10.2008 р. (а.с. 45 т. 1) та від 27.10.2008 р. (а.с. 60 т. 1) він працював у приватних підприємців, які займалися вирощуванням тикви, майстром на СТО, майстром в училищі. Відомості про те, що він виконував роботу, пов'язану з обліком матеріальних витрат з організації робіт, пов'язаних з вирощуванням тикви, у суду відсутні. Такі пояснення не дають підстав зробити висновки про обізнаність ОСОБА_4. щодо витрат, необхідних для обробляння землі під вирощування тикви.
За таких обставин суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_2, дані в судовому засіданні, відповідають показанням, даним нею на досудовому слідстві (а.с. 54 т. 1), є послідовними, та підтверджуються іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні. А тому у суду відсутні підстави відноситися до них критично.
Крім того, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_4, що він 08.01.2003 р. знаходився у м. Білогірську, оскільки про цей факт він раніше не заявляв не на досудовому слідстві, ні в подальшому в суді. А заявив лише перед закінченням судового слідства. Такі дії підсудного є нелогічними, тому суд їх розцінює як засіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Епізод 2
Заявою потерпілої ОСОБА_5 від 04.03.2009 року про незаконне заволодіння ОСОБА_4 належними їй коштами в сумі 2200 грн. 00 коп. (а.с. 47 т. 1)
Потерпіла ОСОБА_5, показання якої оголошені в судовому засіданні, пояснила, що приблизно у 2002-2003 роках вона працювала на орендованих полях у ОСОБА_10 разом з яким працював його син ОСОБА_4, який запропонував їй зерно по 20 копійок за 1 кг., дана ціна їй підійшла і вона передала ОСОБА_4 гроші в сумі 2200 грн. 00 коп. Про отримання грошей ОСОБА_4 написав розписку, але на даний час вона не збереглась. Наступного дня тракторист привіз їй 2 тонни зерна. Коли вона запитала у ОСОБА_4 де інше зерно, він відповів, що незабаром буде, але до останнього часу гроші ОСОБА_4 їй не віддав, зерно не привіз, завдавши матеріальну шкоду на суму 2200 грн. 00 коп. (а.с. 68 т. 1)
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 20.06.2012 р. на теперішній час вона претензій до ОСОБА_4 не має.
Свідок ОСОБА_10, який є батьком підсудного, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що ОСОБА_5 також йому казала, що його син ОСОБА_4 пообіцяв привезти їй ячмінь. Не знає, чи виконав ОСОБА_4 своє зобов'язання (а.с. 65 т. 1).
Епізод 3
Заявою потерпілого ОСОБА_6 від 23.03.2009 року про незаконне заволодіння ОСОБА_4 належними йому грошовими коштами в сумі 600 грн. 00 коп. (а.с.49 т. 1).
Потерпілий ОСОБА_6, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що у 2003 році працював в колгоспі ім. Шевченко в с. Догмарівка Генічеського району Херсонської області. Також в колгоспі працював ОСОБА_10 та його син ОСОБА_12. В вересні місяці того ж року до нього підійшов ОСОБА_4 та запропонував цукор вартістю 120 грн. 00 коп. за один мішок. Погодившись, він передав ОСОБА_4 гроші в сумі 600 грн. 00 коп.. ОСОБА_4 пообіцяв, що привезе цукор впродовж двох тижнів. Свідком даної розмови та передачі грошей був ОСОБА_13 По спливу двох тижнів він зустрів ОСОБА_4 та запитав, чому він до теперішнього часу не привіз цукор, на що він запевнив, що привезе пізніше. Такі обіцянки він давав неодноразово протягом двох місяців, після чого він ОСОБА_4 більше не бачив. До теперішнього часу ні цукру, ні грошей він від ОСОБА_4 не отримав. Своїми діями ОСОБА_4 завдав йому матеріальну шкоду в розмірі 600 грн. 00 коп. (а.с.74 т. 1).
Відповідно до матеріалів справи на теперішній час ОСОБА_4 повернув ОСОБА_6 600 грн. 00 коп.
Свідка ОСОБА_13, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що приблизно у вересні 2003 року до нього підійшов його знайомий ОСОБА_6 та запропонував йому купити цукор дешевше, сказав що цукор продає ОСОБА_4 Також ОСОБА_6 повідомив, що вже передав ОСОБА_4 гроші на цукор. То, як передавав ОСОБА_6 гроші ОСОБА_4, він не бачив, але бачив, як вони про щось між собою розмовляли. Через деякий час, коли він зустрів ОСОБА_6, то він йому повідомив, що ОСОБА_4 йому ні цукру ні грошей так і не привіз. В якій сумі ОСОБА_6 передавав гроші ОСОБА_4 він не знає. (а.с. 75 т. 1).
Суд, вислухавши підсудного, оцінивши представлені докази в їх сукупності, вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, та за ч. 3 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності (вирок виконаний та згідно постанови Генічеського районного суду від 28.07.2005 року ОСОБА_4 звільнений від покарання на підставі ст.1 п. б Закону України «Про амністію»від 31.05.2005 року), по місцю проживання характеризується посередньо, вину не визнав, матеріальну шкоду потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6 відшкодував. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлені.
Таким чином, покарання ОСОБА_4 необхідно призначити в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 3 ст. 191 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України.
Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства -неможливо.
Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальних збитків в розмірі 47 879 грн., та моральної шкоди, завданої їй неправомірними діями підсудного, яку вона оцінює у 10 000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_2 в частині завдання матеріальних збитків підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Беручи до уваги обставини вчиненого злочину і наслідки, що настали, суд вважає, що своїми злочинними діями підсудний заподіяв потерпілій моральні страждання, і відповідно і моральну шкоду, а тому дана шкода повинна бути відшкодована.
Разом з тим, суд, з урахуванням обставин справи і наслідків, що настали, вважає, що розмір моральної шкоди становить 4 000 грн.
Тому цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити за правилами ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить особисто ОСОБА_4,
- за ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням, управлінням, доставкою, зберіганням майна.
Застосувавши положення ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу, з конфіскацією всього майна, що належить особисто ОСОБА_4, та позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням, управлінням, доставкою, зберіганням майна.
Запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши засудженого під варту з залу суду.
Строк відбуття покарання відраховувати з 15 листопада 2012 року.
В строк відбуття покарання зарахувати його перебування під вартою в періоди: з 04.03.2009 р. (а.с. 96 т. 1) по 17.03.2009 р. (а.с. 99 т. 1); з 11.08.2009 р. (а.с. 200 т. 2) по 19.10.2010 р. (а.с. 367 т. 2).
Речові докази - диск, на якому є диктофонний запис, що зберігається при кримінальній справі, знищити після вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 51 879 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот сімдесят дев'ять) грн..
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: В. С. Постол