Хотинський районний суд Чернівецької області
Справа № 2-174/12
17 лютого 2012 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Єфтеньєва О.Г.
при секретарі Шинкарюк О.В.
за участю позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, як органу опіки та піклування про надання дозволу на виїзд за кордон дитині без згоди його батька , -
06 лютого 2012 року ОСОБА_1, подала до суду позов до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, як органу опіки та піклування про надання дозволу на виїзд за кордон дитині без згоди його батька.
Просить надати дозвіл на виїзд за кордон у її супроводі її сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди його батька - ОСОБА_3 та просить надати їй дозвіл щодо виготовлення проїзних документів для виїзду за межі України неповнолітньому ОСОБА_4.
Посилається на те, що вона з ОСОБА_3 28 серпня 2000 року зареєстрували шлюб.
20 жовтня 2001 року в позивачки з відповідачем народився син - ОСОБА_4.
Вказала, що 23.12.2002 року шлюб між нею та ОСОБА_3 був розірваний та визначено місце проживання дитини разом з матір'ю.
Зазначає, що батько дитини - ОСОБА_3 вихованням дитини не займається з його народження, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, матеріально добровільно не допомагає, аліменти не сплачує не вітає з днем народження і святами, фактично без поважних причин самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Вказує, що угоди про добровільну оплату аліментів мі ними не досягнуто. За рішенням Хотинського районного суді Чернівецької області від 20.08.2002 року відповідач по справі повинен сплачувати аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 1/4 частин з усіх видів заробітку щомісячно починаючи з 06.08.2002 року і до його повноліття. В даний час заборгованість по виплаті аліментів станом на 01.01.2011 року становить 6961,51 грн.
Крім того, посилається на те, що батько - ОСОБА_3 в позасудовому порядку не надає дозволу на виїзд дитини закордон без нього. А вона має наміри в подальшому виїхати з дитиною закордон на оздоровлення.
Від третьої особи на адресу надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності та про те, що позовні вимоги вони підтримують та просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просить задовольнити їх. Пояснила, що мати має намір вивозити дитину закордон на оздоровлення, в Італію, на оздоровлення де вона має своє житло та має місце роботи.
Вказує, що батько дитини добровільно згоди на виїзд за кордон та на виготовлення проїзних документів для виїзду за межі України не надає, хоча ОСОБА_1 неодноразово зверталась до нього з цього приводу, але той не бажає давати дозволу. Зазначає, що відповідач діє всупереч інтересам дитини, життям дитини не цікавиться, допомоги не надає, рішення про стягнення аліментів з нього на утримання дитини не виконує, тобто йому байдуже життя дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити в повному обсязі.
Тобто, надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітній дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі його матері ОСОБА_1 без згоди та супроводу його батька ОСОБА_3
У судовому засіданні встановлено, що позивачка знаходилася з відповідачем у шлюбі з 28.08.2000 року по 23.12.2002 року, що підтверджується, копією свідоцтва про одруження, копією свідоцтва про розірвання шлюбу та поясненнями як представника позивача.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2002 року в позивачки з відповідачем народився син - ОСОБА_4.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон ( лише для дітей віком від 14 до 18 років ). З відсутності згоди одного із батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року : п.2-2. : Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення оригіналів або нотаріально посвідченої копії рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
У ст. 141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини. Відповідно до ч.ч.2,4 ст.150, ч.ч.1,2 ст.155 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані поважати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, а мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно Принципу 6 Міжнародної Декларації прав дитини від 20.11.1959р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю батьками.
Відповідно до п.1 Статті 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Суд встановив, що батько дитини - ОСОБА_3 відмовляється давати дозвіл на виїзд дитини за кордон у його відсутності.
Крім того відповідач, як батько неповнолітньої дитини, відмовляється надати дозвіл на виготовлення проїзних документів дитині.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян в Україну» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріального засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Проаналізувавши докази, суд вважає, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення, оскільки відмова батька у наданні згоди на оформлення і видачу проїзних документів своїй дитині та дозволу на її тимчасовий виїзд за кордон суперечить інтересам дитини та порушує її права як людини і громадянина України.
При таких обставинах справи, на підставі вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позов.
Керуючись ст.ст. 141, 150, 151, 157 СК України 2003 року, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 8 , 15 , 60, 209, 213-215 ЦПК України , суд, -
ОСОБА_5 Дмитрівни задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітній дитині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у супроводі його матері ОСОБА_1 без згоди та супроводу його батька ОСОБА_3.
Надати дозвіл ОСОБА_1, щодо виготовлення проїзних документів для виїзду за межі України неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди батька - ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуто Хотинським районним судом за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Чернівецької області може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя: ОСОБА_6