Справа № 1904/349/12Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.
Провадження № 11/1990/360/12 Доповідач - Крукевич М.Н.
Категорія - ч.1 ст.115 КК України
07 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Крукевича М.Н.
Суддів - Галіян Л. Є., Іващенка О. Ю.,
з участю прокурора - Сеник Н.В.
представника потерпілих - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача -заступника прокурора Гусятинського району, засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Гусятинського районного суду від 01 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Теджен Ашхабадської області Республіки Туркменістан, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, згідно ст.89 КК України не судимого,
засуджено:
- за ч.1 ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишено попередній -утримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 -100 000 грн., ОСОБА_4 -60 000 грн на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області - 375 грн., 20 коп. за проведення товарознавчої експертизи №6-39/12 від 20 січня 2012 року.
Відповідно до вироку ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 21 листопада 2011 року приблизно о 21 год. 30 хв. на вул.Озериска, поблизу домогосподарства ОСОБА_5, що в АДРЕСА_1, зустрівши ОСОБА_5, які обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння, розпочав з ним словесну суперечку, після завершення якої, приблизно о 22 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 відійшли в протилежну сторону вулиці від місця, де відбулася словесна суперечка між ними, і з метою позбавлення життя ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин між ними, умисно наніс потерпілому удар кулаком в обличчя, від якого останній впав на землю, і після того продовжив наносити численні удари руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі численні ушкодження у вигляді закритої травми живота, що проявилася розривами печінки, великого сальника, брижі тонкого кишківника, масивною внутрішньо-черевною кровотечею, які перебували в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_5 на місці вчинення злочину.
В змінах до апеляції прокурор, який підтримував державне обвинувачення просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також при наявності в справі даних, які дають підстави вважати, що підсудній ОСОБА_2 страждає на психічні розлади, потребує тривалого спостереження за ним, судом у порушення вимог ст.204 КПК України не проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що досудовим слідством і судом його дії неправильно кваліфіковані як навмисне вбивство, так як жодного наміру вбивати потерпілого у нього не було, а також не було мотиву це робити. Не погоджується з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, де вказано, що він на психічні захворювання не страждав, в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності не перебував.
Вважає, що під час проведення судово-психіатричної експертизи не було враховано те, що він неодноразово знаходився на лікуванні в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні, у зв'язку з чим висновок є необґрунтованим і неповним.
Потерпіла ОСОБА_3 в апеляції просить також вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на неправильну кваліфікацію дій засудженого. Вважає, що ОСОБА_2 вчинив вбивство з особливою жорстокістю, оскільки наніс її чоловікові ОСОБА_5 більше 55 ударів ногами і руками, в тому числі і в життєво-важливі органи і не в наслідок неприязних стосунків, а з хуліганських мотивів, так як в судовому засіданні ОСОБА_2 ствердив, що в неприязних відносинах з ОСОБА_5, його сім'єю ніколи не перебував.
Заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, прокурора, яка підтримала змінену апеляцію державного обвинувача, засудженого ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Ці вимоги закону органами досудового слідства при розслідуванні справи належно виконані не були.
Як вбачається з матеріалів справи висновки органів досудового слідства і суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину щодо ОСОБА_5 ґрунтується на показаннях ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві і в судовому засіданні, а також на висновках судово-медичних і амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Дійсно ОСОБА_6 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на досудовому слідстві і в судовому засіданні пояснювали, що 21 листопада 2011 року приблизно о 21 год. 30 хв. під час їхнього святкування свята Св.Михайла біля будинковолодіння ОСОБА_5, поряд з криницею, за столом, до них підійшов ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння і вдаривши кулаком по столі, висловив своє невдоволення тим, що ОСОБА_5 за оранку огороду, який належить його матері, взяв забагато солярки, при цьому погрожував ОСОБА_5 розправою. Після цього ОСОБА_2 з ОСОБА_5 відішли через дорогу, до них підійшов ОСОБА_6 і чув розмову між ними за оранку огороду, а згодом вони втрьох розмовляли спокійно. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 пішли по домівках. ОСОБА_2 також відійшов, від них в напрямку вулиці, де проживає його матір.
ОСОБА_6 поговорив з ОСОБА_5 ще 10 хвилин і розійшлися по домівках. Будь-яких образливих слів ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_2 не говорив. Очевидцями нанесення ОСОБА_2 ударів ОСОБА_5 вони не були.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що умислу на вбивство ОСОБА_5 у нього не було, чому так сталося не знає. Будь-яких погроз зі сторони потерпілого до нього не було. В неприязних відносинах з ОСОБА_5 та його сім'єю ніколи не перебував.
Та обставина, що ОСОБА_5 ніколи не перебував з ОСОБА_2 в неприязних відносинах, окрім вказаних свідків і показань самого підсудного, стверджується також показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших свідків.
Отже, наведене свідчить про те, що висновок органів досудового слідства та суду про те, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин, не відповідає фактичним обставинам справи. Тобто досудовим слідством і судом не встановлено дійсного мотиву вбивства, а відповідно до п.2 ст.64 КПК України, предметом доказування у кожній кримінальній справі є також мотив злочину, оскільки у ряді випадків він є кваліфікуючими ознаками цього злочину. Нез'ясування цієї важливої обставини свідчить про неповноту дослідження, яка є підставою для скасування вироку.
З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 видно, що смерть його настала від закритої травми живота, що проявилась розривами печінки, великого сальника, брижі тонкого кишківника та супроводжувалась масивною внутрішньо-черевною кровотечею. Окрім цього, при дослідженні тіла виявлені переломи 7, 8, 9, 10 правих ребер, 12 саден, 12 синців на голові, 2 крововиливи на внутрішній поверхні м'яких покровів голови, 2 садна та 3 синці на тулубі, 4 садна на правій руці, 5 синців на руках, 3 садна та 2 синця на ногах.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 було заподіяно більше 50 ударів ногами і руками, в тому числі 26 з них в область голови, ні органом досудового слідства, ні судом не було проведено оцінки доказів на предмет скоєння умисного вбивства ОСОБА_5 ОСОБА_2 з особливою жорстокістю.
Крім того, ОСОБА_2 під час розгляду справи судом, подав заяву про необхідність призначення йому повторної судово-психіатричної експертизи (а.с. 217, т-2) і вказуючи на те, що під час 4-ох хвилинного його обстеження в Тернопільській обласній психіатричній лікарні не були досліджені такі обставини його здоров'я, як те, що з дитинства він хворіє на епілепсію, органічне ураження головного мозку та часткову амнезію, які виникали в нього у зв'язку з тяжким душевним хвилюванням, а також те, що він неодноразово знаходився на лікуванні в психоневрологічній лікарні.
Суд не зреагував на дану заяву ОСОБА_2 і не дав юридичної оцінки у вироку висновку амбулаторної судово-медичної експертизи.
Згідно п.14 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", при наявності сумніву щодо психічного стану обвинуваченого суд вправі призначити додаткову стаціонарну судово-психіатричну експертизу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що внаслідок однобічності і неповноти досудового і судового слідства та невідповідності висновків фактичним обставинам справи, вирок суду є незаконним і необґрунтованим, а тому його слід скасувати.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції згідно чинного законодавства не вправі буде перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_2 з ч.1 на ч.2 ст.115 КК України, в разі підтвердження в судовому засіданні в його діях ознак злочину передбаченого ч.2 ст.115 КК України, оскільки в такому разі вийде за межі пред'явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.
При додатковому розслідуванні справи належить з урахуванням викладеного вище виконати вимоги ст.22 КПК України щодо забезпечення повноти та всебічності розслідування та інші вимоги кримінально-процесуального законодавства. Після чого справу потрібно вирішити з дотриманням вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 366, 367, 369 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляції прокурора, який підтримував державне обвинувачення, засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Гусятинського районного суду від 01 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору Гусятинського району на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній -утримання під вартою.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.Н. Крукевич