Справа № 1527/13921/12
07 листопада 2012 р. Суворовський районний суд міста Одеси
у складі:
головуючого судді Пепеляшкова О.С.
при секретарі Лапчинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 18 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій адвокат позивача просить визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 24.12.1996 року згідно договору купівлі-продажу № 96/1600, посвідченого Одеською універсальною товарною біржею GIP, позивач придбала у ОСОБА_2, який також діяв від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, вказану квартиру, право власності на яку було зареєстровано на підставі цього договору в КП ОМБТІ та РОН.
Адвокат позивача надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та про те, що вимоги позову підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно через оголошення у пресі.
Суд вважає, що справу можливо розглянути у сторін, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, адвокат позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив, що 24.12.1996 року згідно договору купівлі-продажу № 96/1600, посвідченого Одеською універсальною товарною біржею GIP, ОСОБА_2, що діяв від свого імені а також від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., продав, а ОСОБА_1 придбала АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Цивільні правовідносини між сторонами по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України і тому, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року, регулюються Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. Стаття 47 ЦК України якого передбачає можливість визнання судом правочину, що вимагає нотаріального посвідчення дійсним, якщо одна із сторін повністю виконала усі умови договору, але друга ухилилась від його нотаріального посвідчення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з одного боку, та ОСОБА_2, що діяв від свого імені а також від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., з іншого боку досягли згоди з усіх істотних умов про укладення договору купівлі-продажу АДРЕСА_1, покупець сплатила продавцю обумовлену суму -сторонами були дотримані всі вимоги статті 224 ЦК України, але продавець ухилявся від нотаріального посвідчення угоди.
З урахування встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довела ті обставини, на які вона посилались в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
На підставі статей 47, 224 ЦК України, статей 17, 48 Закону України «Про власність», керуючись статтями 197, 10, 11, 60, 61, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2, що діяв від свого імені а також від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., з іншого, посвідчений 24.12.1996 року, за № 96/1600 Одеською універсальною товарною біржею GIP.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (позивач), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя