Справа № 1490/4401/12 07.11.2012 07.11.2012
Справа № 22ц-1490/2917/12 Головуючий у 1-й інстанції Агєєва Л.І.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Рішення
Іменем України
07 листопада 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Вовненко Г.Ю.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Буренкової К.О.,
при секретарі Орельській Н.М.,
за участю:
- представника позивача Коваля В.А.,
- представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2012 року
за позовом
Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_4, ОСОБА_6
про
стягнення кредитної заборгованості,
У вересні 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/08-112/64985, згідно з яким останній отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у 50 000 доларів США строком до 26 червня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до умов даного договору.
В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору 26 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язанням ОСОБА_4.
Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором між Банком та ОСОБА_4 26 червня 2007 року було укладено договір застави, за умовами якого відповідач передав в заставу транспортний засіб марки MERCEDES - DENZ 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Оскільки боржник ОСОБА_4 належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором яка станом на 15 серпня 2011 року склала 39 332,76 доларів США, що еквівалентно 313 521 грн.43 коп. та пеню в розмірі 236 037 грн. 65 коп., а всього 549 559 грн. 08 коп.
В процесі судового розгляду справи Банк уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість станом на 17 квітня 2012 року в розмірі 28 411, 93 доларів США, що еквівалентно 226 869 грн. 26 коп. та пеню в розмірі 415 439 грн. 99 коп., а всього 642 309 грн. 25 коп.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2012 року позов Банку задоволено: постановлено стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором 28 411, 93 доларів США, що еквівалентно 226 869 грн. 26 коп. та пеню в розмірі 415 439 грн. 99 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення яким зменшити суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, ураховуючи його майновий та сімейний стан.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Із матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/08-112/64985 на суму 50 000 доларів США з виплатою 13% річних за користування кредитними коштами строком дії до 26 червня 2012 року.
В забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати солідарно з боржником перед Банком в разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Банком та ОСОБА_4 26 червня 2007 року було укладено договір застави, за умовами якого відповідач передав в заставу транспортний засіб марки MERCEDES - DENZ 2001року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_4 належним чином взяті на себе за кредитним договором зобовязання не виконував та платежі у рахунок погашення заборгованості по кредиту своєчасно та в повному обсязі не здійснював.
З приводу необхідності сплати заборгованості за кредитом банком відповідачам неодноразово надсилались відповідні вимоги.
Оскільки вимоги банку були залишені відповідачами без відповідного реагування, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на 15 серпня 2011 року складала 549 559 грн. 08 коп. з них заборгованість за основним кредитом та процентами за користування кредитом в розмірі 39 332,76 доларів США, що еквівалентно 313 521 грн. 43 коп. та пені - 236 037 грн. 65 коп.
З матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду справи в суді, Банком з метою погашення заборгованості, надано дозвіл ОСОБА_4 на добровільну реалізацію предмета застави, а саме автомобіля марки MERCEDES - DENZ 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було реалізовано 10 квітня 2012 року (а.с.299).
За рахунок коштів, отриманих від реалізації цього майна частково задоволені вимоги Банку у розмірі 10 672, 56 доларів США.
У зв'язку з чим, Банк уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17 квітня 2012 року склала 28 411,93 доларів США, що еквівалентно 226 869 грн. 26 коп., з них: залишок заборгованості за кредитом - 3 557,38 доларів США, що еквівалентно 28 405 грн. 68 коп.; несплачена заборгованість за тілом кредиту 18 973,44 доларів США, що еквівалентно 151 502 грн. 92 коп., нарахована пеня за несплачену заборгованість за тілом кредиту - 318 676 грн. 88 коп.; поточна заборгованість за відсотками за кредитом 16,01 доларів США, що еквівалентно 127 грн. 84 коп.; несплачена заборгованість за відсотками за кредитом - 5 865,10 доларів США, що еквівалентно 46 832 грн. 82 коп.; нарахована пеня за несплачені відсотки та тіло кредиту - 415 439 грн. 99 коп.
Відповідно до п. 6 підпункту 6.5 кредитного договору Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
В матеріалах справи наявні листи Банку від 08 липня 2011 року за № № 217,218 на адресу відповідачів про наміри достроково стягнути кредит у зв'язку з порушенням боржником ОСОБА_4 умов кредитного договору.
Тобто, Банк скористався наданим йому законом та умовами кредитного договору і договору поруки правом вимагати дострокового повернення кредиту від обох солідарних боржників.
Встановивши наведені обставини, суд на підставі ст. 526, 554, 651 ЦК, підпункту 6.5. пункту 6 кредитного договору прийшов до правильного висновку про наявність підстав для дострокового стягнення на користь Банку в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за основним кредитом, процентами за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру заборгованості, не враховано вартість реалізованого предмета застави, є безпідставними. В матеріалах справи міститься виписка із особового рахунку позичальника ОСОБА_4, уточнений розгорнутий розрахунок заборгованості, виписка по рахунку від 11 квітня 2012 року та заява ОСОБА_4 на переказ Банку коштів, отриманих від реалізації автомобіля від 10 квітня 2012 року. Із змісту вказаних документів вбачається, що автомобіль був реалізований за 10 672, 56 доларів США і 10 квітня 2012 року вказана сума зарахована Банком в рахунок погашення кредитної заборгованості (а.с. 169, 301,302,305).
Разом з тим, не можна в повній мірі погодитися із висновком суду в частині стягнення з відповідачів пені.
Відповідно до п.10.1 умов кредитного договору від 26 червня 2007 року, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме графіку погашення кредиту, що є додатком до вказаного кредитного договору, станом на 17 квітня 2011 року прострочений платіж відповідача по тілу кредиту складав 1 212,23 доларів США, а прострочений платі по відсоткам - 366,60 доларів США.
В порушення п.10.1 умов договору, розрахунок Банку містить нарахування пені на всю суму кредитної заборгованості з урахуванням тіла кредиту та відсотків.
У зв'язку з чим, до апеляційного суду Банком надано інший розрахунок пені, приведений у відповідність до п. 10.1 умов договору. Згідно з цим розрахунком заборгованість по пені (тіло кредиту та відсотки) за період з 17 квітня 2011 року по 16 квітня 2012 року склала 19 401,41 доларів США, що еквівалентно 154 920 грн. 26 коп.
Із урахуванням наведених обставин, колегія вважає, що рішення суду в частині стягнення пені в розмірі на користь Банку з відповідачів слід змінити, зменшивши її розмір з 415 439 грн. 99 коп. (тіло кредиту - 318 676 грн. 88 коп. та відсотки - 96 763 грн. 11 коп.) до 154 920 грн. 26 коп.
В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 303,308,309,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2012 року
змінити в частині визначення розміру пені.
Зменшити розмір пені по тілу кредиту та по відсоткам, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з 415 439 грн. 99 коп. до 154 920 грн. 26 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді