Справа №1490/4662/12 24.10.2012 24.10.2012 24.10.2012
Справа № 22ц-1490/3084/12 Головуючий у 1-й інстанції Рум'янцева Н.О.
Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,
при секретарі Дубовій К.В.,
за участю:
- позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2012 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про
стягнення моральної шкоди,
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, пов'язаної із захистом честі та гідності.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2012 року позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, а ухвалою судді від 10 вересня 2012 року повернута як неподана.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді про повернення позовної заяви та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернувся з вимогами про стягнення моральної шкоди, пов'язаної із захистом честі та гідності, посилаючись на те, що відповідачка 02 квітня 2012 року звернулася із заявою до прокуратури Ленінського району, в якій вказала відомості, що не відповідають дійсності, порочать його честь і гідність. Такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху, суд посилався на те, що в порушення вимог ст.ст. 119,121 ЦПК України в заяві не зазначено, яка інформація розповсюджена відповідачем, час і місце розповсюдження інформації, коло осіб, конкретні докази, які підтверджують факт розповсюдження інформації та спосіб її розповсюдження, що є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Між тим, з такими процесуальними діями суду погодитись не можна.
За змістом ст. 119 ЦПК України позивач сам має зазначити у позові обсяг заявлених ним позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує позов, але обсяг обґрунтувань, їх доведеність та достатність для вирішення справи на стадії прийняття позову судом не вирішується.
Відповідно до ст. 130 ЦПК України, суд не позбавлений можливості уточнити позовні вимоги, з'ясовує якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків.
Отже, враховуючи положення вказаного процесуального законодавства, у суду не було достатніх підстав для залишення позовної заяви без руху з посиланням на те, що позивач не вказав конкретні докази, які підтверджують факт розповсюдження інформації, спосіб її розповсюдження, коло осіб, час і місце.
Крім цього, залишаючи позовну заяву без руху, суд в ухвалі посилався на те, що позивач не надав копії документів, які відповідно до ст. 120 ЦПК України підлягають направленню відповідачу разом із позовною заявою.
Із матеріалів справи видно, що позивачем до позовної заяви долучено довіреність на представлення інтересів ОСОБА_4, заява від 23 березня 2012 року, супровідний лист, висновок перевірки РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 22 червня 2012 року, копія паспорту та копія ідентифікаційного коду позивача. Проте, суд не зазначив, які саме необхідно додати позивачу документи для направлення відповідачу.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та
обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи наведені обставини, колегія вважає, що оскаржувані процесуальні дії суду є помилковими, оскільки недоліки позовної заяви можуть бути усунені при розгляді справи.
А тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява поверненню в суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2012 року скасувати, а позовну заяву направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді