Справа № 1407/4857/2012
іменем України
"14" листопада 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі -Кашарайло А.А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника Вознесенської міжрайпрокуратури Кіракосяна Т.А., відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи -служби у справах дітей -Костюкової І.І., представника третьої особи -Миколаївської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації -Яковлєва А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за підтриманим Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, Миколаївська загальноосвітня школа соціальної реабілітації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
В жовтні 2012 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міськради в інтересах малолітнього ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини в якому вказував, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Мати малолітнього померла у 2002 році.
В той же час ОСОБА_3 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: не піклується про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не створив сину належних житлово-побутових умов, не цікавиться обставинами життя, не займається вихованням, навчання сина, примушує його здійснювати трудову діяльність, не утримує дитину матеріально, на рекомендації компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до сина не реагує.
Малолітній знаходиться та навчається у Миколаївській загальноосвітній школі соціальної реабілітації.
Враховуючи вказані обставини, позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 05 листопада 2012 року до участі в справі допущено Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти обставин, якими обґрунтовано вимоги, вказував на те, що батьківські обов'язки він виконує належним чином.
Представники третіх осіб без самостійних вимог: служби у справах дітей -Костюкова І.І. та Миколаївської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації -Яковлєв А.А. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували, вказуючи на те, що відповідач дійсно протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо малолітнього сина, на профілактичні бесіди та заходи компетентних органів не реагує.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників третіх осіб, заслухавши думку малолітнього ОСОБА_6 та представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Кіракосяна Т.А., який вбачав підстави для задоволення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Мати дитини -ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3 є дієздатною та працездатною особою, проте не працює, житла, придатного для проживання та утримання сина не має, за місцем проживання характеризується негативно.
Як вбачається з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 6-18), відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_6, а саме: належним чином не піклується про стан здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не створив йому належних житлово-побутових умов, фактично не цікавиться обставинами життя, не займається вихованням, навчанням сина, не утримує його матеріально, на профілактичні бесіди та рекомендації компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до сина не реагує.
Малолітній знаходиться та навчається у Миколаївській загальноосвітній школі соціальної реабілітації.
Водночас відповідач не надав суду жодних доказів, що підтверджують належне виконання ним батьківських обов'язків або поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати ці обов'язки в майбутньому.
При цьому суд критично ставиться до пояснень малолітнього ОСОБА_6 щодо відсутності підстав для задоволення позову в зв'язку з належним виконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків, оскільки, як пояснив педагог дитини Яковлєв А.А., пояснення ОСОБА_6 в даному випадку є надуманими, не відображають об'єктивних обставин та сформовані з метою захистити батька.
Думка дитини також не узгоджується з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та суперечить її інтересам.
Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї.
Аналогічно статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За встановлених в судовому засіданні обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 23 жовтня 2012 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.
Відповідно до вимог ч.ч. 3-5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, іншим родичі дитини, мачуха, вітчим.
Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Тому, оскільки малолітній не має інших близьких родичів, які б могли за віком, станом здоров'я, матеріальним становищем, моральними якостями виконувати функції опікуна, а також виявили бажання виконувати такі функції, він підлягає передачі органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність на утриманні платника інших осіб, тощо.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини, задовільний стан здоров'я відповідача (оскільки доказів протилежного в матеріалах справи немає), його матеріальне становище, яке не є задовільним, відсутність інших осіб на утриманні останнього, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітнього в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З врахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -
Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, Миколаївська загальноосвітня школа соціальної реабілітації, про позбавлення батьківських прав -задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області для подальшого влаштування.
Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, Миколаївська загальноосвітня школа соціальної реабілітації, про стягнення аліментів на утримання дитини -задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою або піклуванням яких буде знаходитися дитина на утримання його малолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти (аліменти) в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 жовтня 2012 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 321 (триста двадцять одну) гривню 90 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: