Справа № 1231/5665/2012
Провадження №4-с/1231/30/2012
08 листопада 2012 р. Стахановський міський суд Луганської області
у складі : головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Поляруш Я.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції,
ОСОБА_1 звернувся до Стахановського міського суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Стахановського міського управління юстиції.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що на виконанні у ВДВС Стахановського міського управління юстиції знаходився виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу у загальній сумі 61333,41грн.
03.09.2012року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.
Заявник зазначив, що він особисто на своєму автомобілі привозив державних виконавців за адресою місця мешкання боржника, але батько боржника не пустив їх в будинок. У зв'язку з цим було складено акт, на якому є і його підпис. Даний акт свідчить про те, що доступу до входу в будинок не було і ніякого опису майна також. 12.09.2012р. заказною кореспонденцією заявником було отримано лист, де з'явився акт державного виконавця від 06.03.2012р про те, що виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що майна належного боржнику не виявлено.
Заявник вважав, що складаючи акт від 06.03.2012року, державний виконавець належним чином не виконав свою роботу, бо при вході до будинку батька боржника повинен був описати все майно, що там знаходиться.
На підставі вищевикладеного заявник просив скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 03.09.2012р.
У судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними у скарзі.
Представником ВДВС Стахановськоо міського управління юстиції доводи скарги не визнавались у повному обсязі. У судовому засіданні пояснював, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції знаходився виконавчий лист №2-1476 від 11.10.2011, виданий Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі - 61333,41 гривень.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено:
Згідно відповідей обліково-реєстраційних установ (ВРЕР, КП СБТІ, ОДПІ, СГІРФО, УПФУ, Держкомзем м. Стаханов) рухомого та нерухомого майна на праві особистої власності за боржником не зареєстровано.
Виходом державного виконавця від 06.03.2012 року за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1, встановлено: що майна, належного боржнику для опису й арешту не виявлено, про що складений акт державного виконавця, підписаний державним виконавцем та понятими.
Виходом державного виконавця від 04.05.2012 року за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1, встановлено: що батько боржника впустити в будинок для перевірки майнового стану відмовився, про що складений акт державного виконавця, який підписаний понятими та стягувачем, в присутності дільничого інспектора Добренького О.В.
Відділом державної виконавчої служби Стахановського МУЮ двічі готувалось подання до прокуратури міста Стаханова щодо порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 382 КК України. Прокуратура м. Стаханова приймала рішення щодо відмови в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Відділом державної виконавчої служби Стахановського МУЮ було підготовлено подання до суду про заборону виїзду за кордон ОСОБА_2 Подання державного виконавця задоволено частково.
Також зазначив, що твердження стягувача про те, що він звертався із заявою про примусове входження не відповідає дійсності, оскільки до ВДВС Стахановського МУЮ ніяких заяв відповідного характеру не надходило.
Факт відсутності майна у боржника встановлений актом державного виконавця від 06.03.2012року. Повторний виїзд було зроблено на вимогу самого стягувача.
Ураховуючи вищевикладене, 03.09.2012 року, керуючись п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Таким чином вважав, що державним виконавцем було вжито всіх заходів щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1476 від 11.10.2011, виданого Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі - 61333,41 гривень.
Вважав, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, при цьому суд виходив з наступного.
Ніким не заперечується та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України судом вважається доведеним, що:
Відповідно до рішення Стахановського міського суду від 11 жовтня 2011р. по справі №2-1476/11/1231 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди було стягнуто 58907грн. 34коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1700грн. 00коп., також стягнуто судовий збір в сумі 606,07грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн. Таким чином загальна сума боргу склала 61333,41грн.
Виконавчий лист №2-1476 від 11.10.2011, виданий Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі - 61333,41 гривень знаходився на виконанні у відділі державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були зроблені запити до ВРЕР, КП СБТІ, ОДПІ, СГІРФО, УПФУ, Держкомзем м. Стаханов.
Згідно відповідей обліково-реєстраційних установ ВРЕР, КП СБТІ, ОДПІ, СГІРФО, УПФУ, Держкомзем м. Стаханов) рухомого та нерухомого майна на праві особистої власності за боржником не зареєстровано (ар.с.19-24).
Згідно з актом державного виконавця від 06.03.2012року встановлено, що виходом державного виконавця 06.03.2012 року за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1, майна, належного боржнику для опису й арешту не виявлено. Даний акт підписаний державним виконавцем та понятими. Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.
Виходом державного виконавця від 04.05.2012 року за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1, встановлено: що батько боржника впустити в будинок для перевірки майнового стану відмовився, про що складений акт державного виконавця, який підписаний понятими та стягувачем, в присутності дільничого інспектора Добренького О.В.
Відповідно до п.2 ч.1ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
Як було встановлено у судовому засіданні державним виконавцем за участю понятих було складено державний акт від 06.03.2012року, яким встановлено, що за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1, майна, належного боржнику для опису й арешту не виявлено. Тобто цей акт і є документом, що підтверджує факт відсутності майна у боржника, незаконність його складення не підтверджена ніякими доказами.
Відповідно ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виходячи із матеріалів справи, державний виконавець вчинив усі необхідні дії для виявлення майна боржника, та перевірку майнового стану.
Окрім того суд зазначає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві жодним чином не порушує прав заявника, оскільки, враховуючи п. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом встановлених Законом строків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10.11,14, 60, 209, 210, 383, 386 ЦПК України, суд
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 03.09.2012р. відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя