Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-620/2012
іменем України
01.11.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Савченко К.Є.
представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина,-
03.09.2012 року позивачка звернулась до суду з дійсним позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина -інваліда дитинства в обгрунтування якого вказала наступне:
Позивачка та відповідач по справі перебували у шлюбних відносинах з 1992 року по 1997 рік, ІНФОРМАЦІЯ_2 від спільного життя у них народився син ОСОБА_4, який є інвалідом дитинства з діагнозом розумова відсталість і знаходиться на утриманні позивачки, мешкає разом з нею, постійно хворіє і потребує систематичного нагляду. Грошей, які син отримує у вигляді державної соціальної допомоги інваліду з дитинства в розмірі 844 грн. не вистачає. Відповідач до повноліття сина виплачував на користь позивачки аліменти, але не регулярно та не в повному обсязі і тому в нього ще є заборгованість. Після виповнення сину 18 років відповідач перестав виплачувати аліменти і допомагати позивачці утримувати сина, але має таку можливість.
У зв'язку з чим позивачка й звернулась до суду з позовом в якому просила стягувати аліменти з відповідача на її користь на утримання повнолітнього непрацездатного сина в розмірі 30% прожиткового мінімуму на непрацездатну особу щомісячно і довічно.
В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги, просила суд стягувати з відповідача на її користь на утримання непрацездатного сина аліменти в розмірі ? всіх видів заробітку (прибутку), починаючи з 03.09.2012 року і довічно.
Представник позивачки уточнені вимоги підтримав та проси суд їх задовольнити.
Відповідач проти уточненого позову заперечував посилаючись на те, що він не має можливості надавати позивачці на утримання сина матеріальну допомогу, оскільки не може знайти постійну роботу з 2000 року, крім того має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5, 2001 року народження, відповідачу бракує коштів навіть на мінімальне забезпечення потреб своє родини. Але зазначив, що він не оспорює того факту, що його син ОСОБА_4 дійсно є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги. Додав, що він мешкає разом з дружиною ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_5, вони займаються господарством, в них є город, худоба, ні він, ні його дружина не працюють, при цьому непрацездатними вони не є, донька ОСОБА_5 є здоровою дитиною і не потребує додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням. Відповідач офіційно не працює, але заробляє за допомогою випадкових заробітків, так він неодноразово виїжджав за межі України до РФ де працював будівельником.
Третя особа -ОСОБА_6 дружина відповідача суду пояснила, що дійсно вона разом з чоловіком -відповідачем та донькою ОСОБА_5, 2001 року народження мешкають разом, при цьому вона не працює, оскільки займається вихованням доньки та домашнім господарством, інвалідом не є. Її чоловік ОСОБА_3 теж не є непрацездатним, але офіційно не працює, підробляє на будівництві, дійсно періодично виїжджає до РФ на заробітки.
Вислухавши позивачку, відповідача та представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
З копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 03.07.1993 р. видно, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і що сторони дійсно є його батьками (а.с.3).
Довідка до акту огляду МСЕК серія 10 ААА №745651 від 21.06.2011 року свідчить про те, що ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства, інвалідність встановлена безстроково, життєдіяльність обмежена у вираженому ступені (а.с.4).
Копія посвідчення ОСОБА_4 теж підтверджує те, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи з дитинства (а.с.5).
Виписка з історії хвороби за №1644 від 10.02.2009 року, направлення на консультацію у психіатричну лікарню від 17.02.2009 року та епікріз №2169/384 свідчать про те, що ОСОБА_4 дійсно страждає розумовою відсталістю (нерізко виражена імбецильність), різко виражений синдром емоційно-вольової нестабільності по торпедному типу з різко вираженою соціальною дезадаптацією). Системний недорозвиток мови, неврозоподібне заїкання легкого ступеня (а.с.6-8).
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2003 року за ВП №33240219 підтверджує той факт, що відповідач буз зобов'язаний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 до його повноліття (а.с.9).
Копія повторного свідоцтва про розірвання шлюбу від 19.09.2012 року свідчить про те, що сторони по справі розірвали шлюб, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний запис за №38 від 22.04.1998 року (а.с.39).
Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища та копія свідоцтва про розірвання шлюбу свідчать про те, що позивачка укладала шлюб з ОСОБА_7, а потім його розірвала про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 23.12.2004 року було зроблено запис за №187 (а.с.10,21).
Довідкою виконкому Валуйської сільської Ради від 31.07.2012 року за №2117 підтверджується, що ОСОБА_4 знаходиться на утриманні матері -позивачки (а.с.11).
Згідно довідки Станично-Луганської РДА УПСЗН від 01.08.2012 року за №601 ОСОБА_4 перебуває на обліку в указаній установі та йому відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»з 01.06.2011 року довічно призначено державну соціальну допомогу щомісячно в розмірі 844 грн. (а.с.12).
Копія трудової книжки та довідка про розмір заробітної плати позивачки від 12.09.2012 року за №162 свідчать про те, що ОСОБА_2 працює в Станично-Луганському РТМО молодшою педіатричною сестрою (санітаркою), дохід якої складає з грудня 2011 року по січень 2012 - 11 822,88 грн. (середня заробітна плата 1219,90 грн.). (а.с.38,40).
Згідно довідки Валуйської сільської Ради від 18.09.2012 року за №3726 та акту депутата Валуйської сільської Ради позивачка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_4, матір'ю ОСОБА_8, 1942 року народження та братом ОСОБА_9, 1964 року народження (а.с.41,60).
-2-
Копія посвідчення, довідки поліклінічного відділення ЦРЛ та довідки УПФУ в Станично-Луганському районі свідчать про те, що мати позивачки -ОСОБА_8 отримує пенсію за віком в розмірі 1108,95 грн. та потребує постійного лікування у зв'язку з захворюванням тіла матки (а.с.45-47).
Копія посвідчення та довідки Станично-Луганської РДА УПСЗН від 17.09.2012 року за №764 вказує на те, що брат позивачки ОСОБА_9 є інвалідом 2 групи з дитинства та йому відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»з 01.06.2011 року довічно призначено державну соціальну допомогу щомісячно в розмірі 844 грн. (а.с.63-64).
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 02.07.2001 року відповідач записаний батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.24).
Копія трудової книжки відповідача свідчить про те, що ОСОБА_3 звільнений за власним бажанням з посади наладчика в цеху розливу ТОВ «Союз-5»15.12.2000 року (а.с.25).
Довідка Валуйської сільської Ради від 28.09.2012 року за №3924 свідчить про те, що ОСОБА_5 -донька відповідача зареєстрована разом з відповідачем в АДРЕСА_2 (а.с.48).
Згідно ст. 198 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Таким чином зі змісту вказаної статті слідує, що для виникнення обов'язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина потрібні три умови:
- дочка, син мають бути непрацездатними (при цьому дочка, син вважаються непрацездатними у разі досягнення ними пенсійного віку або настання інвалідності);
- дочка, син мають потребувати матеріальної допомоги (потреба в матеріальній допомозі визначається залежно від наявності прожиткового мінімуму);
- мати, батько мають бути матеріально забезпеченими, здатними утримувати сина або дочку (аліментний обов'язок матері, батька не пов'язується з їхньою працездатністю, а лише з їх матеріальним станом).
Стаття 200 СК України наголошує, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При цьому, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином -зазначено в частині 2 цієї статті.
Таким чином у зазначеній статті подано три можливості визначення розміру аліментів: у твердій грошовій сумі, в частці від заробітку (доходу) або одночасно і в твердій грошовій сумі та в частці від заробітку. Ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить, насамперед, позивачеві, але врешті спосіб визначення величини аліментного платежу залежатиме від різних обставин, які належить оцінити суду. Ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина СК України не встановлює.
Крім того, згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Таким чином, при визначенні розміру аліментів суд має взяти до уваги стан здоров'я та матеріальний стан сина, дочки, а також стан здоров'я та матеріальний стан відповідача -матері чи батька. Істотне значення можуть мати й інші обставини, на які посилатиметься позивач чи відповідач як на підставу для визначення більшого чи меншого розміру аліментів.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 - син сторін по справі дійсно є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, позивачка одна не в змозі утримувати сина, оскільки мешкає разом з непрацездатним сином, непрацездатною матір'ю та непрацездатним братом.
Відповідач зазначеного не оспорював, але пояснив, що не здатний утримувати свого сина, тому, що має на утриманні працездатну дружину і доньку, 2001 року народження і не працює із-за того, що не може знайти роботу, інших доказів які б свідчили про його неспроможність виплачувати аліменти на користь позивачки на утримання сина суду не надано.
На підставі наведеного суд вважає, що відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб непрацездатного сина ОСОБА_4 та неповнолітньої доньки відповідача від другого шлюбу ОСОБА_5, враховуючи можливості батька, беручи до уваги те, що ОСОБА_3 є працездатною особою, інвалідом не є -з нього необхідно присудити аліменти на користь позивачки на утримання непрацездатного сина в розмірі 1/5 частині всіх видів заробітку (прибутку) щомісячно.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, сторонам ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Керуючись ст.ст. 182, 198, 200 Сімейного кодексу України, у відповідності зі ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 367 п.1 ЦПК України, суд -
Уточнений позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Алушта, Кримської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, мешкаючого в АДРЕСА_2 не працюючого на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця по 1/5 частині всіх видів заробітку (прибутку), починаючи з 03.09.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 214,60 грн. в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуюча: