09 листопада 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Іващенка В.М.,
при секретарі Прощаликіній Л.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що відповідачу на праві приватної власності на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 15 вересня 1960 року, належить житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Також відповідачу на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №559123 від 02 жовтня 2012 року, належить земельна ділянка площею 0.0855 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). 02 вересня 2012 року між сторонами відбулась домовленість про купівлю-продаж вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки. Після узгодження всіх істотних умов договору, зокрема питання ціни, позивач передав відповідачу грошову суму в розмірі 25000 гривень в якості завдатку, що підтверджується розпискою, написаною власноруч відповідачем, в рахунок укладеної угоди, а він, у свою чергу, пообіцяв найближчим часом посвідчити документи в нотаріальній конторі. Однак, до теперішнього часу договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі не посвідчений та відповідач ухиляється від його посвідчення. Позивач звертався до відповідача з проханням повернути сплачені на його користь гроші. Але відповідач повернути гроші в добровільному порядку відмовляється. Позивач вважає, що відповідач повинен повернути сплачену грошову суму або посвідчити договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі. Просить визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 здійснену між ним та відповідачем 02 вересня 2012 року, дійсною. Визнати за ним ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Визнати за ним -ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0855 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1
У попередньому судовому засіданні сторони надали заяву, в якій просять затвердити між ними мирову угоду за наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 який раніше належав ОСОБА_2 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 15 вересня 1960 року.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0855 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка раніше належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №559123 від 02 жовтня 2012 року.
3. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошових сум.
4. Сторони не заявляють вимоги про стягнення судових витрат.
Суд вважає за можливе затвердити мирову угоду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) № 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Відповідно до ч. 4 ст.ст. 130, 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 130,175,210 ЦПК України, суд,-
Затвердити мирову угоду, укладену між сторонами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, за наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 який раніше належав ОСОБА_2 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 15 вересня 1960 року.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0855 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка раніше належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №559123 від 02 жовтня 2012 року.
3. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошових сум.
4. Сторони не заявляють вимоги про стягнення судових витрат.
Мирова угода укладена на добровільних засадах, без примусу, не порушує права та інтереси сторін, інших осіб та держави.
Сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди, а саме: перевірені їхні повноваження щодо цього та про те, що ця ухвала має силу судового рішення, обов'язкова до виконання та позбавляє сторони можливості звертатися до суду з позовом з того ж приводу.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною -закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд Луганської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо її не буде подано.
Головуючий: В.М. Іващенко