Марківський районний суд
Справа № 1216/105/12
13.11.2012 року Марківський районний суд Луганської області
В складі: головуючого: судді Чернік А.П.
при секретарі Білянській О.В.
за участю прокурора Харабари Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Марківка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Розсохувате
Марківського району Луганської області, гр-на України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, не судимого в силу ст.89 КК України , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Відповідно до виконавчого листа № АЕ-48, виданого 16.10.2000 року Марківським районним судом Луганської області, ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу , але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно , починаючи з 03.10.2000 року і до досягненням нею повноліття.
З 12.04.2001 року по 17.11.2008 року ОСОБА_1 періодично працював, аліменти на утримання дочки, вираховувалися з його заробітної плати, яку він отримував у період з жовтня 2003 року по травень 2006 рік ,коли відбував покарання у вигляді обмеження волі у Комсомольському ВЦ Полтавської області. У період, коли ОСОБА_1 не був працевлаштованим, він перебував на обліку у ЦЗН, де йому призначалася соціальна допомога по безробіттю, з якої відраховувалися кошти в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки. ОСОБА_1 звільнився 17.11.2008 року з останнього місця роботи та 08.12.2008 року став на облік до ЦЗН і йому було призначено виплату допомоги по безробіттю, однак з 09.05.2009 року ОСОБА_1 був знятий з обліку у зв'язку з неявкою до ЦЗН. Відрахування аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_1 здійснювалося до 22.02.2009 року.
Починаючи з 03.10.2000 року, у ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті аліментів у сумі 1940 гривень за той час , коли він не був працевлаштованим і не отримував допомоги по безробіттю, так як самостійно за ці періоди аліменти на утримання дитини не сплачував.
Починаючи з 22.02.2009 року , ОСОБА_1 вказане рішення суду не виконує, ніде не працює, спроб до працевлаштування не приймав, неодноразово письмово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність у випадку несплати заборгованості по аліментам. У відношенні ОСОБА_1 у вересні 2010 року була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за ухилення від сплати аліментів . ОСОБА_1 зобов'язувався у подальшому виплачувати аліменти у встановленому судом порядку та розмірі,однак, сплатив лише 100 гривень до вересня 2012 року , не працевлаштувався на постійну роботу, мав тимчасові заробітки від роботи у приватних осіб, з отриманих доходів аліменти не сплачував, матеріальної допомоги дитині не надавав.На обліку у ЦЗН він не перебував і не перебуває по цей час. 11.09.2012 року ОСОБА_1 був доставлений до ВДВС приводом, після чого був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів та на нього було направлене подання про притягнення до кримінальної відповідальності.
Станом на 19.09.2012 року заборгованість становить 18643,28 грн.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, визнав повністю і пояснив, що відповідно до виконавчого листа , він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу , починаючи з 03.10.2000 і до досягненням нею повноліття.
До 2008 року він працював і аліменти вираховувалися із його заробітної плати. Звільнившись із останнього місця роботи, він перебував на обліку у ЦЗН до початку 2009 року , а потім його зняли з обліку.
Дане рішення суду він не може виконувати , ніде не працює, спроб до працевлаштування не приймав, неодноразово письмово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність у випадку несплати заборгованості по аліментам. На обліку у ЦЗН він не перебував з 2009 року і не перебуває по цей час. У 2010 році він двічі сплатив по 50 грн в рахунок аліментів , після чого аліменти до вересня 2012 року не платив. Останнім часом його нікуди не викликали, тому він думав, що колишня дружина відмовилася від аліментів. У вересні 2012 року його викликали до ВДВС, де дізнався ,що сума заборгованості більша за 18000 гривень.
Підсудний, визнаючи свою вину, відповідно до ст.299 КПК України відмовився від дослідження доказів.
Суд ,з урахуванням думки учасників процесу, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів і вважає, що дії підсудного за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів) , кваліфіковані вірно.
Дослідженням даних про особу підсудного встановлено , що він не судимий в силу ст.89 КК України , не працює , за місцем проживання характеризується негативно.
Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного, пом'якшуючу покарання обставину -щире каяття.
Суд з урахуванням викладеного прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливе тільки в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці .
Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_1 залишити той самий - у вигляді підписки про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання засудженого.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого залишити той самий -у вигляді підписки про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд протягом 15 діб після його проголошення.
Суддя: А.П.Чернік