79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.05.11 Справа№ 5015/1484/11
за позовом прокурора Залізничного м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі
позивача управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради
до відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про спонукання до повернення об'єкта оренди та стягнення неустойки
ціна позову: 13812,32грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Сорочик В.Ю.
Представники:
від прокурора -Яворська Л.Р., помічник прокурора;
позивача - Романяк М.О., довіреність в матеріалах справи;
від відповідача -не з'явився;
Суть спору:
Прокурор Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі управління кеомунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернувся до гсоподарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до повернення об'єкта оренди та стягнення неустойки; ціна позову: 13812,32грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/1484/11 від 21.03.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15год. 00хв. 04.04.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі гсоподарського суду Львівської області по даній справі від 14.04.2011р.
Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції гсоподарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідмолення про вручення поштових відправлень всім Учасникам), зазначено, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 гсоподарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.
Протягом розгляду справи Прокурором подано довідку про включення Відповідача в ЄДРПОу станом на час розгляду справи.
Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; завірені копії доказів надіслання Відповідачеві повідомлення від 29.11.2010р. №2302-вих-2500.
Відповідач явку повноважного представника жодне з судових засідань не забезпечив, вимог ухвал гсоподарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань (підтвердженням чого є наявні в матеріалах спарви повідомлення про вручення поштових відправлень).
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
21.11.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №З-5783-7 (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно (далі -Об'єкт оренди); Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 151,2м2.
Відповідно до п.4.1 Договору, термін Договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 21.11.2007р. по 20.11.2010р. включно.
Згідно п.4.3 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором.
Згідно ст.764 Цивільного кодексу України ( в редакції, що діяла на момент укладення Договору та діє на час розгляду справи по суті), якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, що діяла на момент укладення Договору та діє на момент вирішення спору), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Позивачем надіслано Відповідачу за адресою його місцезнаходження (АДРЕСА_1) повідомлення №2302-вих-2500 від 29.11.2010р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди, підтвердженням чого є поштова квитанція від 30.11 про відправку по списку №46 32-х примірників кореспонденції та список №46 згрупованих поштових відправлень і рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля від 30.11.2010р., в якому серед 32-х адресатів під порядковим номером 9 зазначено адресата -Відповідача, та адресу -АДРЕСА_1.
Отже, строк дії Договору закінчувався 20.11.2010р. включно. Управлінням ж повідомлення про припинення договірних стосунків скеровано 30.11.2010р., тобто протягом місяця після закінчення строку дії Договору.
Враховуючи вищенаведені доводи та докази скерування у місячний термін Позивачем за Відповідачу за повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди у строк, суд приходить до висновку, що Договір припинив свою дію 20.11.2010р.
Згідно п.9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору, або дострокового його припинення.
Відповідно до п.п.9.2, 9.3 Договору, Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди; об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п.9.1 Договору.
Згідно п.п.9.4, 9.5 Договору, при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами; об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі закінчення строку його дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача повернути орендодавцеві нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 151,2м2 згідно акту здачі-приймання підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 13812,32грн. неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5.1 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1831,03грн. без ПДВ за перший місяць оренди; розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період; врахувати індекс інфляції за листопад 2007р.; розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції.
Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивачем у розрахунку до ціни позову наведено розрахунок неустойки, проведений за період з грудня 2010р. по січень 2011р.
З приводу проведеного розрахунку суд зазначає, що такий проведено невірно виходячи з наступного.
Як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, відповідно до п.9.3 Договору, об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п.9.1 Договору.
Також, у повідомленні про припинення договірних стосунків, яке описане вище та надіслане Позивачем Відповідачу 30.11.2010р., зазначалось про обов'язок Відповідача передати об'єкт оренди протягом 15 днів.
Як зазначено вище Позивачем скеровано повідомлення Відповідачу про припинення договірних відносин рекомендованим листом (підтвердженням чого є реєстр №46). Відповідно до п.п.4.1.1, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. N1149 (далі -Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої -Д (день відправки)+2, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази моменту чи часу отримання Відповідачем повідомлення про припинення договірних відносин, суд застосовує вищенаведені Нормативи.
Відповідно, враховуючи те, що повідомлення про припинення договірних стосунків надіслано 30.11.2009р., враховуючи нормативи, воно повинно бути одержавне Відповідачем не пізніше 03.12.2009р. (30.11.2009р. (Д)+2+1); та з врахуванням вимог п.9.3 Договору та зазначеного у повідомленні про припинення договірних відносин, об'єкт оренди повинен був бути переданий Відповідачем не пізніше 18.12.2009р.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі положення ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, Відповідач вважається таким, що не виконав обов'язку щодо передачі об'єкта оренди з 19.12.2009р.
Відтак, нарахування неустойки за період з 01.12.2010р. по 18.12.2009р. є безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача неустойки в порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України підлягають до задоволення в розмірі 9822,24грн., в частині стягнення 3990,08грн. неустойки слід відмовити.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
05.05.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.05.2011року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121, 129 Конституції України, ст.ст.2, 43, 45, 47, 18, 20, 21, 33-35, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) звільнити та повернути орендодавцеві за договором оренди №З-5783-7 від 21.11.2007р. нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 151,2,8м2, згідно акту здачі-приймання.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл..Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 9822,24грн. неустойки.
4. Стягнути з товариства з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк - ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 85грн. та 98,07грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 202,96рн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Фартушок Т.Б.