номер провадження справи 10/48/12
Запорізької області
05.11.12 Справа № 5009/3125/12
за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
третя особа: ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ
про стягнення 14 565,00 грн.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
від позивача -Коваленко Ю.М. на підставі доручення № 31 від 01.01.2012 р.
від відповідача -Дядько О. М., на підставі довіреності від 06.08.2012 р.; Чепуріна Л.В., дов. № 20-630 від 19.19.2012р.; Лахматова К.Г., дов. від 07.08.2012р.
від третьої особи -Деркач В.А., дов. 24-5-02 від 30.12.11р.
У судовому засіданні 05.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ДП «Придніпровська залізниця»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»про стягнення 14 565,00 грн.
Ухвалою від 21.08.2012 р. позовну заяву суд прийняв до розгляду та порушив провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/48/12. Слухання справи призначене на 17.09.2012 о 09-40 год.
У судовому засіданні 17.09.2012 р. представник відповідача надав до суду відзив та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та предмет спору на стороні відповідача: ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». Клопотання судом задоволено. Ухвалою суду від 17.09.12р., в порядку ст. 27 ГПК України відбулося залучення до участі у справі: ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В зв'язку з цим та необхідністю надання додаткових доказів по справі, слухання справи було відкладено на 19.10.2012 р.
19.10.2012 р. третя особа у судове засідання не з'явилась, відзив не надала, від сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Ухвалою від 19.10.2012 р. суд заяву задовольнив, продовжив строк вирішення справи на 15 днів та відклав розгляд справи на 02.11.2012 р.
У судовому засіданні 02.11.2012 р. була оголошена перерва до 05.11.2012 р.
Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти доводів позивача заперечує та просить у задоволені позову відмовити. Третя особа у судовому засіданні 05.11.2012 р. надала документи та повідомила про те, що не має претензій до Відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до ст. 122, 129 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 188 цього Статуту. Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт.
19 лютого 2012 р. з під'їзного шляху ВАТ «Запоріжсталь»було здано до перевезення чавун передільний у вагонах №№ 53450623, 53450698, 53451126, 53485041, 53485231, 53485314, 53485538, 53485686, 53485769 за залізничною накладною № 46258919. Чавун відвантажено на адресу ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»на станцію Нижньодніпровськ.
Відповідач у своєму відзиві зазначав, що перед завантаженням чавуну він в обов'язковому порядку тарує вагони та саме цю тару вносить у перевізні документи (в електронному вигляді і на паперових носіях) з зазначенням у графі 19 -тара перевірена. Чавун на території заводу завантажується у присутності охоронної організації вантажоодержувача ТОВ «ВЕТО», яка за результатами завантаження вагону у відповідності до даних перевізних документів підписують акт комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем. У даному випадку правильність комерційного та технічного завантаження вагону підтверджено актом комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем № 7 від 18.02.2012 р., який підписано представниками ВАТ «Запоріжсталь»та ТОВ «ВЕТО»без зауважень.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 «Правил оформлення перевізних документів»(далі - Правил) залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно з п. 1.2 «Правил оформлення перевізних документів»для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 в трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення».
Вантаж у вищезгаданих вагонах було здано до перевезення залізниці разом з перевізним документом, оформленим ВАТ «Запоріжсталь» відповідно до Правил в електронному вигляді і на паперовому носієві, і був прийнятий до перевезення залізницею, що підтверджене календарним штемпелем на накладній, оформленій станцією Запоріжжя -Ліве, один екземпляр якої повернений Відповідачу.
Судом встановлено, що акт комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем № 7 від 18.02.2012 р., який підписано представниками ВАТ «Запоріжсталь»та ТОВ «ВЕТО»без зауважень, є двостороннім та після приймання вантажу вантажоодержувачем заповнюється графа «вага брутто, отримана під час зважування у одержувача». Відповідно до даних вантажоодержувача, вага брутто в вагоні № 53485314 (з урахуванням надлишково відвантаженого вантажу вагою 1 т) склав 92,6 т. Вага нетто склала 69,8 т, що менше ваги, вказаної відправником (ВАТ «Запоріжсталь») в перевізних документах, на 0,2 т. Дана різниця у вазі не перевищує гранично допустимих норм при зважуванні.
Як підтвердила у судовому засіданні третя особа, Вантажоодержувач -ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»вантаж у вагонах №№ 53450623, 53450698, 53451126, 53485041, 53485231, 53485314, 53485538, 53485686, 53485769 був отриманий з незначними відхиленнями у вазі, що знаходяться в межах встановлених похибок при зважуванні. Претензії до Відповідача з боку вантажоодержувача щодо кількості вантажу відсутні.
У силу вимог п. 2 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається.
Відповідно п. 12 Правил складення актів, при невідповідності відомостей, вказаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Суд встановив, що Позивачем невірно визначена вага брутто на ст. Ніжньодніпровськ-Вузел, а вантажоодержувачем, в порушення п. 12 Правил, підписано комерційний акт попутної станції та не вимагалось складення нового акту відповідно до фактичної кількості отриманого вантажу.
Приписами ст.ст. 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, розглянувши матеріали справи та заслухавши сторони по справі суд відмовляє у задоволені позовних вимог ДП «Придніпровська залізниця».
Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
У задоволенні позову ДП «Придніпровська залізниця»відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення оформлено та підписано 08.11.2012р.