01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" листопада 2012 р. Справа № 6/106-12
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП груп аеропорт" до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення боргу,
представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: Горошко М. А. (дов. №35-30-15 від 31.01.2012 р.).
У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІП груп аеропорт" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення боргу.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №52-34-11 від 23.02.2012 року щодо несплати за прийняті послуги за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №АЕ-0000020 від 31.03.2012 року, у зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача 69825,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 6/106-12 та призначено її до розгляду на 06 листопада 2012 року.
Представник позивача в судове засідання 06 листопада 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, представник відповідача з'явився, надав відзив на позовну заяву вих. №35-22/3-355 від 05.11.2012 року.
Згідно до п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, позивач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.
Оскільки, про розгляд справи позивач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
23 лютого 2012 року між сторонами укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №52-34-11, відповідно до умов якого (п. 1.1.) позивач зобов'язується у 2012 році надати відповідачу послуги, а відповідач прийняти та оплатити такі послуги.
Строк дії договору -з 20.03.2012 року по 31.12.2012 року включно (п. 10.1. договору).
Відповідач щомісячно протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг сплачує позивачу ціну фактично наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п. 4.1.1. договору).
Сторонами договору підписаний без заперечень та скріплений печатками Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №АЕ-0000020 від 31.03.2012 року на суму 69825,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду позивач, зокрема, посилається на порушення відповідачем п. 4.1.1. договору та вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати ціни фактично наданих послуг, передбачених договором про закупівлю послуг за державні кошти №52-34-11 від 23.02.2012 року. У зв'язку з цим позивач вважає, що у нього виникло право стягнути з відповідача суму в розмірі 69825,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що відповідач здійснив оплату за надані послуги у сумі 69825,00 грн., в якості доказу надав оригінал (для огляду в судовому засіданні) та копію (для долучення до матеріалів справи) платіжного доручення №2206 від 10 липня 2012 року про перерахування на рахунок позивача 69825,00 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Відтак, враховуючи ту обставину, що на момент звернення з позовом, предмет спору не існував, оскільки відповідач перерахував кошти у розмірі 69825,00 грн. на рахунок позивача, зазначений в договорі, за послуги, згідно договору про закупівлю послуг за державні кошти №52-34-11 від 23.02.2012 року ще 10 липня 2012 року, тобто до порушення провадження у даній справі (25 жовтня 2012р.) суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 69825,00 грн. задоволенню не підлягає з огляду на її безпідставність.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.