ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
05 листопада 2012 року № 2а-13375/12/2670
За позовомДержавної податкової інспекції у м.Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Агроінвест-сервіс»
про стягнення коштів за податковим боргом
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Державна податкова інспекція у м.Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Агроінвест-сервіс»про стягнення податкового боргу у розмірі 4894,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податкових зобов'язань, штрафу та пені з плати за землю.
Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати за земельні ділянки виникла у зв'язку із:
1) поданням ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Агроінвест-сервіс» податкової декларації № 179 за 2007 рік, де нараховано орендної плати за червень -грудень у розмірі 1203,46 грн. щомісячно. При цьому відповідачем сума зазначеного податкового зобов'язання була погашена платіжними дорученнями від 04.08.2008 на суму 2694,66 грн. та від 16.12.2011 на суму 6111,15 грн. Тому позивачем нараховано пеню у розмірі 2819,48 грн., яка була частково погашена з наявної на той момент переплати. Таким чином сума непогашеної пені становить 2437,89 грн.;
2) винесенням позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002771503 від 29.03.2012, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 1124,55 грн.;
3) винесенням позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002781503 від 29.03.2012, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 1331,77 грн.
Конверт, у якому направлялися повідомлення-рішення від 29.03.2012 повенувся на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу №42 від 13.01.2012, яка також не була вручена платнику податків (конверт повернувся на адресу податкового органу).
Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов приймає до уваги наступне.
Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума пені була нарахована позивачем на суму податкового боргу, який виник у момент дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (далі -Закон № 2181) та був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, застосуванню підлягають норми даного Закону.
Так, п.1.4 статті 1 Закону № 2181 визначено, що пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
В той же час, пеня є частиною податкового боргу, відповідно до п.1.3 статті 1 Закону № 2181, яким передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, стягнення пені відбувається у порядку стягнення податкового боргу.
Граничні строки стягнення податкового боргу визначені п. 15.2 статті 15 Закону № 2181.
Згідно з пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону № 2181, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1 ст.5 Закону № 2181).
З огляду на те, що сума пені, відповідно до пояснень представника позивача та розрахунку сум позову, була нарахована на суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, нарахованої відповідачем згідно з декларацією № 179, яка була подана ним 16.01.2007, тобто податкове зобов'язання за такою декларацією було узгоджене 16.01.2007. Відтак, пеня може бути стягнута протягом 1095 календарних днів від 16.01.2007.
Таким чином, строк стягнення пені закінчився 17.01.2010 під час дії Закону № 2181.
У зв'язку з тим, що встановлений законом строк стягнення пені (як і суми податкового зобов'язання, на яке вона нарахована) минув, суд вважає, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
ППР № 0002771503 від 29.03.2012 відповідачу нараховано штраф у зв'язку із затримкою погашення податкових зобов'язань, визначених платником у декларації з орендної плати за земельні ділянки №179 від 16.01.2007, граничним терміном сплати яких було: 01.10.2007, 30.10.2007, 30.11.2007, 04.01.2008, 30.01.2008 (відповідно до розрахунку штрафних санкцій), а фактично погашені були 16.12.2011.
За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону № 2181).
Статтею 14 чинного на момент подачі податкової декларації Закону України «Про плату за землю»встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави суду вважати, що у зв'язку із спливом 1095 днів з 02.02.2007 (дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації), у податкового органу були відсутні підстави для нарахування штрафу за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань, нарахованих декларацією №179 від 16.01.2007. Тому, позовні вимоги про стягнення суми штрафу, визначеної ППР № 0002771503 від 29.03.2012 задоволенню не підлягають.
Аналогічні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відносно стягнення суми штрафу за ППР № 0002781503 від 29.03.2012, так як штраф нараховано за затримку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного відповідачем у декларації №179 від 16.01.2007. Додатково, суд приймає до уваги те, що як ППР №0002771503, так і ППР № 0002781503 від 29.03.2012 нараховано штраф за затримку податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за серпень 2007 року.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Кротюк