10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"27" червня 2006 р. Справа № 10/152"НА"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голубєвої Г.К.
суддів: Горшкової Н.Ф.
Майора Г.І.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Лісовський Р.А., довіреність № 844/л/10 від 11.04.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Житомир
на постанову господарського суду Житомирської області
від "27" березня 2006 р. у справі № 10/152"НА" (суддя Будішевська Л.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Соколівський кар'єр", м. Житомир
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Житомир
про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 28.07.2005 року № 4383/15-1/48603/4061501/1, -
Постановою господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року у справі № 10/152"НА" задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 28.07.2005 року № 4383/15-1/48603/4061501/1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 28.07.2005 року № 4383/15-1/48603/4061501/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного мита.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Житомирська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с. 114 - 115), в якій просить постанову господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року у справі № 10/152"НА" скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В підтвердження своїх вимог посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. Вказує на положення абз. 2, абз. 4 пп. 7.7.3, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначає, що ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків та дотримання податкового законодавства покладається на платника податку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Крім того, представником відповідача в судовому заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва відповідача по справі № 10/152"НА" Житомирської ОДПІ, яка реорганізована в Державну податкову інспекцію у м. Житомирі.
Колегія суддів, порадившись на місці, враховуючи надані докази реорганізації відповідача, керуючись ст. 55 КАС України, ухвалила: задовольнити подане клопотання та замінити відповідача у справі Житомирську ОДПІ її правонаступником - ДПІ у м. Житомирі.
Позивача своїх письмових заперечень на апеляційну скаргу на адресу суду не надіслав, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
21.06.2006 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з його хворобою.
Колегія суддів, порадившись на місці, заслухавши думку представника відповідача, вважає, що відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено.
За результатами проведеної працівниками Житомирської ОДПІ документальної невиїзної перевірки ВАТ "Соколівський кар'єр" по питанню своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток за 9 місяців 2002 року та І квартал 2003 року складено акт № 15-1/561 від 04.07.2005 року.
Перевіркою встановлено, що податкове зобов'язання по податку на прибуток ВАТ "Соколівський кар'єр" визначено останнім самостійно в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2002 року в сумі 21000,00 грн., яку подано до Житомирської ОДПІ 01.11.2002 року, та за І квартал 2003 року в сумі 8500,00 грн., яку подано 12.05.2003 року. Податкове зобов'язання вважається узгодженим по граничному терміну подання зазначених декларацій відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року.
Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за 9 місяців 2002 року - 19.11.2002 року.
Узгоджена сума за 9 місяців 2002 року до бюджету погашена в наступні терміни:
- 19.11.2002 року - 4301,36 грн. зараховано з переплати;
- 30.05.2003 року - 166698,64 грн. перераховано кошти з одного бюджетного рахунку на інший.
Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за І квартал 2003 року - 19.05.2003 року.
Узгоджена сума за І квартал 2003 року до бюджету погашена 30.05.2003 року в сумі 8500,00 грн. - перераховано кошти з одного бюджетного рахунку на інший.
Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що затримка в розрахунках з бюджетом допущена більше 90 календарних днів (192 дні), наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за 9 місяців 2002 року в сумі 16698,64 грн.; та в межах до 30 календарних днів (11 днів), наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за І квартал 2003 року в сумі 8500,00 грн., чим порушено вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181.
Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 4383/15-1/48603/4061501/1 від 28.07.2005 року, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 192 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 25198,64 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф в сумі 9199,32 грн. за платежем "податок на прибуток".
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 4383/15-1/48603/4061501/1 від 28.07.2005 року останнє залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржує його в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2002 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 2943 (а.с. 52) з проханням зарахувати невідшкодовану суму податку на додану вартість в рахунок погашення податку на прибуток за ІІІ квартал 2002 року в сумі 21000,00 грн..
Сума невідшкодованого позивачу податку на додану вартість станом на 20.11.2002 року становила 55000,00 грн..
19.11.2002 року та 07.05.2003 року позивач повторно звернувся до відповідача з письмовими листами з проханням здійснити зарахування невідшкодованих суму податку на додану вартість в рахунок погашення податку на прибуток.
Крім того, 12.05.2003 року листом № 240 (а.с. 250) позивач просив відповідача зарахувати невідшкодовану суму податку на додану вартість в рахунок погашення податку на прибуток за І квартал 2003 року в сумі 8500,00 грн. та штрафної санкції по податку на прибуток в розмірі 1500,00 грн..
Проте висновок про зарахування суми ПДВ, належної до відшкодування з Державного бюджету в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток, був наданий УДК в Житомирській області лише 30.05.2003 року.
Судова колегія вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.
Судовою колегією враховується, що позивачем податкові зобов'язання з податку на прибуток задекларовані вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) у разі, коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, виданий відповідно до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.
Пунктом 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998 року № 857/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Окрім цього, пп. 9.3.5 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів (яка була чинною на день існування спірних правовідносин), затвердженої Наказом ДПА України від 03.09.2001 року № 342, зареєстрованої в Мін'юсті 18.10.2001 року за № 887/6078 встановлено, що якщо у платника на момент настання терміну відшкодування суми ПДВ (за його бажанням, зазначеним у декларації, має спрямовуватися на його рахунок) обліковується податковий борг за іншими платежами, які зараховуються до Державного бюджету України, то він має право звернутися до органу державної податкової служби із заявою про зміну напряму відшкодування - не на рахунок платника, а на погашення існуючого податкового боргу. Згідно із заявою платника органом державної податкової служби в окремому режимі вносяться зміни до зазначеного платником напрямку відшкодування, формується висновок у режимі "Зміна напряму відшкодування при настанні терміну відшкодування" і в загальному порядку подається до органів Державного казначейства.
Судовою колегією береться до уваги наступне:
- наявність у позивача невідшкодованих сум податку на додану вартість, що також не заперечується відповідачем;
- своєчасне звернення позивача до Житомирської ОДПІ з заявами про зарахування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в рахунок погашення податку на прибуток;
- несвоєчасне проведення Житомирською ОДПІ зазначених взаєморозрахунків.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання сталося не з вини позивача, а з вини відповідача, а тому підстави для застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у Житомирської ОДПІ були відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову Відкритого акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 28.07.2005 року № 4383/15-1/48603/4061501/1.
Доводи Державної податкової інспекції у м. Житомирі спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Житомирської області від 27.03.2006 року у справі № 10/152"НА" є законною, обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Замінити відповідача у справі - Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію, на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Житомирі.
2. Постанову господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року у справі № 10/152"НА" залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі, м. Житомир - без задоволення.
3. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом місяця після набрання нею законної сили.
4. Справу № 10/152"НА" повернути до господарського суду Житомирської
Головуючий суддя Голубєва Г.К.
судді:
Горшкова Н.Ф.
Майор Г.І.
Віддрук: 4 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - в наряд